В Україні замість 9 Травня буде свій День перемоги — Олена Скоморощенко

Автори законопроєкту пояснили це тим, що він встановлений окупаційним московським режимом з метою популяризації власного погляду на роль і місце жінок. Замість 8 Березня пропонують створити свято Дня Української жінки 25 лютого, в день народження Лесі Українки. Чому не варто скасовувати свята 8 Березня та 1 Травня, розбиралися журналісти разом з доктором філософії Оленою Скоморощенко.

Назад у середньовіччя

По-перше, свята є дуже важливими для людства, бо вони втілюють символи та ритуали, які матеріалізують національні цінності. Так що уважний погляд на наші свята дуже важливий для України, яка позбавляється колоніального минулого і збирається приєднатися до спільноти розвинутих країнах. Але подана пропозиція як раз навпаки і позбавить Україну ознак розвинутої країни, закріплюючи її як колоніальну периферію.

Сама постановка питання відміни свят 8 Березня та 1 Травня є хибною, точніше шкідливою. Адже скасування 8 Березня та 1 Травня свідчить про глибоку папуасність нинішньої влади, та на жаль, ні тільки нинішньої. Всі останні 800 років наші правлячі еліти були лише колоніальними адміністраціями, з недолугими людьми, яких відбирали за критерієм лояльності, а тепер іще, як бачимо, і недолугості. Нова хвиля 30 — річних нардепів, так звані «новиє ліца» в парламенті з усіх сил намагається довести, що вони такі самі старі папуаси. Власне це ми зараз і спостерігаємо.

Крім того, свята є дуже важливими для людства, бо вони стали символами та ритуалами боротьби за демократію та прогрес. В них віддзеркалюються цінності, які означують нашу ідентичність, як розвинутої демократії. Дуже важливо, як ми себе позиціонуємо. Тобто, хто ми? Адже отримуємо таку долю та карму, яка відповідає нашому самовизначенню, тобто тому, ким ми себе насправді вважаємо. Нам конче потрібне і 8 Березня і 1 Травня. Адже як пояснити всьому світу, що Україна, про яку зараз говорять як про форпост демократії, зробила таку заявку на скасування міжнародних свят?

А чому? Що означають свята 8 Березня та 1 Травня?

Це не радянські, а загальносвітові міжнародні свята. Це поважні дати для прогресивної людськості у розвинених країн, які добилися прогресу. Якщо ці свята є державними в усіх країнах ЄС і вони їх щороку відзначають, як дуже важливі, то це свідчить про певну вагу та значимість цих свят для передових демократій.

8 Березня стало святом, як символ боротьби з нерівністю жінок. Все 19 століття відбувалася боротьба за рівність, через такий її параметр, як загальне виборче право. Але підступність в тому, що ця боротьба йшла за рівність всіх чоловіків. Завдяки впровадженню загального виборчого права вдалося добитися того, щоб перемогла демократія у передових країнах. Але без виборчого права жінок перемога демократії не була повноцінною. Так от, 8 Березня — це не «свято жінок і кохання», «весни», чи ще як його перебріхують відсталі колоніали, а міжнародне свято боротьби жінок за свої права, як дійсну рівність для всіх і виборче право для жінок зокрема. Яка досі актуальна. Починаючи від того, що досі в світі є країни, де жінки не мають виборчого права, завершуючи тим, що у більшості країн світу це право залишається на папері. В тому числі і в нашій Україні, подивіться на гендерний склад усіх наших виборчих органів, в тому числі і Верховної Ради. І тут з’являються… носії відсталих цінностей, які кажуть «Та не треба нам боротися за виборчі права жінок»"! Як це виглядає для нормальних людей?

В Україні досі залишається проблема нерівності в суспільстві і не тільки стосовно жінок. Саме це і заклало нам підвалини олігархічної системи, де олігархи нерівні усім нам і мають привілеї, яких немає ніхто, крім них. Ми не отримаємо справжньої демократії, якщо Рівність, не стане тим серцем, що б’ється в грудях українців, так само, як і Свобода, з якою українці сьогодні гинуть та воюють на фронті. Проте Свобода неможлива без Рівності, а Рівність неможлива без Свободи. Це — одна медаль, у якої дві сторони.

І от власне 8 Березня 1910 відбувся конгрес жінок соціал- демократів, і всіх прогресистів, які проголосили метою всього людства — надання жінкам виборчого права. Мова йшла про визнання жінок рівними істотами. З тих пір 8 Березня святкується, як символ остаточної емансипації людства від темних часів поневолення. Тому якщо зараз скасувати це свято, це буде свідчити, що українці — папуаси, які не прагнуть до розвинутої частини світу, а йдуть до середньовіччя і цим пишаються.

Стосовно 1 Травня. Це — Міжнародний день солідарності трудівників. Тут також йде мова про боротьбу за права людей, і чоловіків, і жінок, які не мають належності до привілейованих станів і заробляють на життя своєю працею. Це свято започаткували американські профспілки, ще у 19 ст., а європейські спілки підняли це знамено у Європі, також почавши його святкувати. І так само, як і з 8 Березня, 1 Травня є державним святом в усіх країнах Європейського Союзу. Але ж автори законопроекту дивляться на світ через призму «совковості». Оскільки в СРСР були ці свята, то значить — геть їх. Вони лише забули відмінити ще свято Нового Року, бо його запровадив Петро Перший. Але і Новий Рік і 8 Березня і 1 Травня запровадили не москалі і не комуністи. Так що автори законопроекту є не тільки елементарно неосвіченими. Що значно небезпечніше, вони намагаються зробити Україну з «форпосту Демократії» на щось непричетне до світової, передової спільноти".

А що Ви скажете про свято Дня перемоги 9 Травня? Його теж потрібно зберегти?

Україні потрібно відмовитися від 9 травня, яке дійсно є московоцентричним. Це не наше свято, ми маємо забути 9 травня, бо воно чуже. І воно геть не міжнародне, воно імперське. Натомість ми останні роки, а саме, після 2014, коли почалася війна, святкували 8 Травня, разом з усією Європою, як день закінчення Другої світової війни. Бо капітуляція була підписана о 23 годині 45 хвилин по середньоєвропейському часу, але це було вже 9 травня по часу московському.

І останнє, після повномасштабного вторгнення в Україні, гасло «Ніколи знову» для нас втратило своє старе антифашистське значення. Так що 9 травня має бути не просто забуте назавжди. У нас буде всій, новий День Перемоги! Нашим святом стане наш День Перемоги над чумою ХХІ сторіччя. Дату якого ми ще не знаємо, проте всі працюємо на перемогу. Хочеться сподіватися, що у парламенті теж мають працювати на це.