Україна — ЄС: як подолати прірву

Прірва між світами

Україна декларує прагнення до Європейських цінностей, однак насправді, поки це лише декларації. Якщо в ЄС люди відчувають себе вільними, то в Україні — кріпаками, через ряд обмежень їх прав. Варто нагадати, що Україна подала до Ради Європи заявку про зміни в частковому зупиненні дії деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у звʼязку з воєнним станом. А станом на травень 2024 року у Європейському суді по правах людини Україн на 5 місці по розгляду справ. Юристи вважають, що це край ганебно, коли українці не можуть захистити свої права в Україні та їм приходиться звертатися до Європейського суду з прав людини.

«Цього немає бути у демократичній країні. А 8 тисяч скарг до Європейського суду з прав людини — якраз оцінка судовій реформі, а також реформі прокуратурі та поліції, яку в Україні проводять наші партнери. Тому найближчим часом у нас є всі шанси потрапити не у п’ятірку лідерів за кількістю заяв до і Європейського суду з прав людини, а стати лідером за кількістю скарг, пов'язаних з порушенням прав людини та норм й конвенцій про захист прав», — зазначає Р. Кравець.

А чи потрібна така авторитарна країна у ЄС?

І це не єдині наші відмінності від демократичної Європи, де рахуються з правами громадян та захищають їх. Однак в Україні влада ховає голову в пісок, кажучи, що проблеми з поведінкою ТЦК та порушенням прав людини — це російське ІПСО, як і заяви про послаблення західної підтримки.

ЄС втомився від українських біженців?

На другий рік повномасштабного вторгнення в ЄС почали скасовувати виплати українцям та розробляти програми повернення українців додому. Днями таке рішення підтримали і в Німеччині. Зокрема, голова баварської опозиційної партії ХСС у Бундестазі Александер Добріндт закликав висилати безробітних українських біженців з Німеччини.

«Більш ніж через два роки після початку війни тепер має застосовуватися принцип: працевлаштовуйтесь в Німеччині або повертайтеся в безпечні райони західної України», — зазначив він.

Своєю чергою, канцлер ФРН Олаф Шольц у відповідь на заклики опозиціонерів заявив, що Німеччина й далі виділятиме гроші на підтримку України, але зробить жорсткішими умови надання фінансової допомоги українцям, які знайшли захист у ФРН.

Насправді рівень життя в Україні та країнах ЄС суттєво відрізняється. Наприклад, у сусідній Польщі з 1 січня 2024 року мінімальна зарплата складає 4 242 злотих — 36353 гривень. В Чехії — 771,44 євро або 31335 грн, а в 2024 році в Німеччині відбулося значне підвищення мінімальної заробітної плати порівняно із попередніми роками. Погодинна ставка сягнула 12,41 євро. Тож українці можуть там заробляти по 3000 тисячі євро на місяць. На жаль, не всі українці готові працювати. Про це свідчить опитування наших громадян за кордоном.

«Напочатку повномасштабного вторгнення в Чехії надавали українцями допомогу. Потім вирішили її скоротити — виплати продовжили лише дітям та вразливим верствам населення, зокрема інвалідам. Наразі чехи часто стикаються з тим, що українці, особливо з Заходу країни, де немає обстрілів, живуть в Чехії з позиції, що їм всі винні. Це тільки відштовхує, бо світ не зобов'язаний нас утримувати. Тим паче, що є великий попит на українських працівників. Для того, щоб жити в столиці, треба працювати на двох роботах. Одна зарплата — 35 тисяч грн йде на житло та комунальні послуги, інша — на харчування, одяг і так далі. Однак ціни в Україні на оренду квартири разом з комунальними послугами трохи нижче, проте ціни на продукти навіть вище, ніж в країнах ЄС. Крім того, українцям варто готуватися до булінгу на роботі», — каже біженка Тетяна.

Така ж ситуація і в Польщі. За словами, українців, які там перебувають, ставлення поляків поступову змінюється не в кращий бік.

«Хоча дійсно, вони нам співчувають. І в Польщі великий попит на українських працівників. Особливо технічних професій: електриків, зварювальників, тощо. Однак часто самі ж українці проявляють зневагу один до одного замість підтримки. Всі люди різні й ставлення їх до нас різне, але найголовніше, що наші ж люди в Польщі гірші за чужих», — каже біженка Надія, яка працює у Польщі.

Через зневагу українців один до одного, особливо за кордоном, цим користується в рф. Саме таким чином, в кремлі виправдовують свій напад на суверенну країну, кажучи, що українці такі ж самі як і ми — дикуни, і тому закликають світ не допомагати нам. А ми, на жаль, не робимо висновків.

Сомалі в Європі нікому не потрібне

Поки ми в Україні не досягнемо значного прогресу у соціально-економічному розвитку, встановленні верховенства права та всеохоплюючої демократії — нас до ЄС не візьмуть.

Таку думку висловив громадський діяч і голова Об'єднання незалежних профспілок авіапрацівників Веніамін Тимошенко.

За його словами, згідно з угодою про Асоціацію з ЄС, Україна зобов'язується не створювати такі умови ринку праці, щоб вони демпінгували умовам ринку праці в Європі. Тобто простою мовою, щоб не створювалася більш дешева та менш соціально захищена робоча сила, заради якої будуть значні перетоки капіталу з ЄС.

«Умовно кажучи, не вигідно відкривати виробництво в Європі з високим рівнем оплати праці та захищеності, якщо можна поїхати в країну третього світу і зовсім не в далекій Азії чи Африці, а просто поруч є Україна, де найнижчі в ЄС зарплати та абсолютно беззахисні працівники. Так ЄС захищає свій ринок праці і в нинішньому соціально-економічному стані Україну до ЄС точно не візьмуть. Будуть обіцяти, нескінченно нагадувати та казати про безліч проблем, які потрібно усунути та провести реформи, але не візьмуть. Адже Сомалі в Європі нікому не потрібне. Поки ми не станемо очевидно кращими та ефективнішими, ми будемо країною третього світу, сировинним придатком», — зазначає В. Тимошенко.

На його думку, щодо появи справжніх профспілок, які допоможуть Україні наблизитись до соціально-економічних та правових стандартів ЄС, то тут не ЄС, а сам український народ має бути зацікавлений жити краще, заможніше та робити для цього самостійно конкретні кроки, це домашнє завдання, яке ніхто інший не зробить замість нас.

«Для цього треба створювати справжні профспілки, щоб вступати з роботодавцями в соціальний діалог про який ми весь час говоримо, але якого по суті не існує. Треба самостійно набувати суб’єктності, бо її ніде не роздають в подарунок, та впроваджувати ці життєво необхідні зміни щоб зростали і країна, і суспільство. Наразі ми маємо за економічним та соціальним розвитком наздогнати країни Європи щоб ми зайшли до ЄС як гідна самодостатня нація, на такому ж рівні розвитку, як і Європа», — каже експерт.

На його думку, ЄС своїми вимогами по суті підштовхує нас до створення справжніх профспілок та розбудови соціального діалогу, бо ніяких інших громадських суб’єктів, окрім профспілок, для цього не передбачено та не існує в природі.

Також за словами громадського діяча, Україна має достатньо внутрішніх ресурсів для того, щоб стати однією із самих заможних країн Європи, український народ має уважно прочитати ст. 5 Конституції, де визначено хто є джерелом влади, та ст. 13, де зазначено хто є власником всіх згаданих ресурсів, а профспілки — це один з інструментів як цього досягти.

Самі собі ЄС

Багато українців задаються питанням, а чи потрібно нам вступати в ЄС? Адже Україна є багатою країною. Варто нагадати, що американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що українці сидять на 10−12 трильйонах доларів критично важливих корисних копалин.

«Вони могли б бути найбагатшою країною в усій Європі. І цими активами путін хоче поділитися з Китаєм. Якщо ми зараз допоможемо Україні, вони можуть стати найкращим бізнес-партнером», — підкреслив Л.Грем.

Наразі ЄС ззовні вимагає від України, щоб вона стала кращою, однак всередині України це має бути двосторонній напрямок. Тобто держава має створювати відповідні демократичні умови для розвитку суспільства, а суспільство має вимагати та примусити державу такі умови створити.

«Бо як показує практика в Україні ніколи не було і не буде ні доброго царя, ні доброго уряду, які створять гідні умови для життя простих людей. Тож люди, які мріють про гідність, хочуть зробити своє життя та життя своїх дітей кращим, мають об'єднатися та спільно впроваджувати ці зміни», — резюмує громадський В. Тимошенко.