Операція на Курщині розпочала падіння путінської імперії — Юрій Буздуган

— Чи дійсно операція на Курщині поставила путіна в глухий кут і тому європейські політики, зокрема О. Шольц та інші світові гравці намагаються посадити Україну та рф за стіл перемовин?

Війна виходить на фінішну пряму. А це означає, що всі брешуть. Зараз наступає момент, коли буде вирішуватися доля війни. Тобто військових, економічних та політичних вкладень, які робила кожна країна в цю війну. Тому всі прагнуть, хай тимчасово, хай незаслужено, але вип’ятити свою роль у цій війні, щоб збільшити дивіденди від своїх вкладень у війну і тому всі починають брехати. А м’яке формулювання цього прагнення звучить так — всі починають застосовувати інформаційні муляжі для того, щоб змусити інших суб'єктів цієї світової війни діяти відповідно до своїх прагнень. Всі брешуть, щоб мати більшу частку повоєнного пирога. Крім України. Адже наша країна немає великого досвіду геополітичної гри. І нам здається, що наш внесок у перемогу настільки очевидний і великий, що всі, і вороги, і союзники добровільно віддадуть нам належне.

Які ж ми наївні і недосвідчені! Україну часто порівнюють з Польщею за часів Першої світової війни. Зокрема, як вона постала з нуля. Теж саме зараз робить Україна. Однак через те, що у нас немає такого досвіду, як у Польщі, яка до того мала багатовіковий досвід великої міжнародної гри, ми сприймаємо інформаційні муляжі за реальність і реагуємо на них, як на реальність. Вважаючи, що начебто нам кажуть правду. Ну, союзники ж! Ще раз підкреслю — брешуть всі, і наші союзники в тому числі. Але, найперше брешуть — путін та його відкриті та приховані союзники.

— Для чого вони брешуть? Що вони будуть мати від цієї брехні?

За результатами війни відбудеться гігантський перерозподіл могутності і влади, можливостей, ресурсів та повноважень. Кожна країна змінить своє місце у світовій ієрархії. Це головний наслідок будь-якої світової війни.

Хтось хоче зайняти місце світового гегемона. Як Німеччина, яка хоче зайняти місце США. А ось рф, після цієї війни, схоже залишить коло дев’яти світових лідерів. Як сто років тому Іспанія втратила своє місце серед світових лідерів після того, як програла США кубинську війну у 1897 році. А Іспанія була світовим гегемоном з 1492 по 1588 роки, а після того ще три століття була одним із світових лідерів. Росія сьогодні також стрімко рухається до межі, за якою полишить коло світових лідерів. Адже коли країна хапається за зброю, це означає, що в неї немає інших аргументів. У нинішньої рф немає великих наукових чи цивілізаційних досягнень, які були у радянського союзу для підтвердження претензій на участь у вищій лізі боротьби за світове лідерство. Сьогодні рф не має нічого, ні передової економіки, ні навіть передової армії. Починаючи з того, що не тільки верстати, навіть цвяхи їй виробляють за кордоном. Закінчуючи тим, що вже третій рік її армія не може перемогти країну в 14 разів меншу за розміром. Тобто, поки інші світові лідери крутили педалі, 120 млн росіян нічого не виробляли! Вони живуть лише коштом видобутку нафти та газу.

А ось Україна за результатами війни має шанси посісти місце серед світових лідерів. Як США, перемігши Іспанію, посіли її місце в колі країн-світових лідерів. Тим часом рф головну війну програє не Україні, а Пекіну, який за перші 20 років геополітичного циклу 1991−2025 років обігнав росію у рейтингу світових лідерів і піднявся з 9-го місця світового рейтингу геополітичної могутності на 8-ме, яке після 1991 займала росія. А тепер, в ході гарячої фази війни, закріплює своє лідерство над росією. Адже БРІКС — це не об'єднання навколо путіна, це об'єднання навколо Китаю.

Сьогодні вже всім відомо, як закінчиться війна. Війна закінчиться капітуляцією рф. Адже перед цим всі 10 світових воїн закінчувалися капітуляцією імперії зла. І ця війна закінчиться капітуляцією імперії зла — росії.

То чому ж ми реагуємо на інформаційні муляжі, на які начхати німцям, китайцям, британцям, які і так все розуміють? Тому що тільки Україна нічого не розуміє. Тому у кожної країни зараз завдання — хапнути собі побільше, а всім іншим і, найперше головному інвестору в перемогу — Україні бажано дати якнайменше. Щодо рф — вона має заплатити за свій програш та агресію. Тобто, за свою помилку. За те, що погодилася на «шлях путіна».

— Як рф примусять це зробити? Яким чином?

Через репарації та контрибуції. Втім, головне росія буде платити не економічно, а геополітично. Зокрема вона перестане бути лідером Східної Європи, де вона збудувала простір деспотій, які прикидалися демократіями, а насправді були декораціями із пожиттєвими президентами. Адже по всьому пострадянському простору ми маємо міні росії. Тепер все це рф втратить, бо зробила ставку на путіна, який не зміг знайти ефективного шляху могутності. Тож рф не тільки викинуть з кола світових лідерів, вона втратить і регіональне лідерство.

— А що здобуде Україна?

А ось це залежить тільки від нас, від нашого вміння реалізовувати здобуті переваги. Більшість гравців хочуть дати Україні якнайменше. Зокрема і найбільші наші союзники — США та Британія. Перед ними стоїть вибір, або Україна самостійний суб'єкт з власною проєктністю, яка грає свою гру, або ж знаходиться під їх зовнішнім управлінням. Тобто, ми їх сателіти чи самостійний гравець. Обидва варіанти передбачають те, що Україна буде їх вірним союзником. Звичайно для їхніх національних інтересів краще, щоб Україна залишилася під їх зовнішнім управлінням.

Але чи влаштовує це Україну? Тому нам і починають розповідати брехні, що нас посадять за один стіл з путіним. Досить боятися! На Ялтинську конференцію Гітлера не запрошували!

— Можливо путін все ж таки намагається сісти за стіл перемовин, адже заявив, що підтримав Харріс, як кандидата у президенти США

Сьогодні кожен грає свою війну. путін бреше, бреше багато, наприклад, коли він каже, що підтримує Харріс. Бреше тому, що в нього у вирішальний момент війни просто не залишилося більше аргументів.

А Україна не бреше! Бо створює все нові і нові аргументи сили. І перемога над російським чорноморським флотом, і удари по нафтопереробці, і, нарешті, безкарна атака на Курщину!

Це нова позиція України, до якої не звикли ні ми, ні інші народи. Сьогодні народи світу чекають, хто покаже їм шлях, як вийти зі стану, в якому вони знаходяться на кращий шлях, який дасть їхнім народам свободу та добробут. Тому зараз всі країни світу дивляться на Україну, чи вийде в нас це зробити. Усі бачать, що навіть в умовах війни українці живуть краще, ніж росіяни. Що окупанти настільки бідніші за нас, що сюди лізуть, щоб забрати наші старі труси. І саме ця надія народів на те, що в України все вийде і робить з нас нового світового лідера замість росії.

А об'єктивна реальність, що рф цю війну програла і це зрозуміли всі. У неї немає аргументів для того щоб виграти війну. Адже вона може лише захопити кілька сіл. А Україна попри сумнівну допомогу наших союзників, вистояла. Вистояла і перемагає, попри те, що ми так і не дочекалися від гарантів нашої безпеки тих 500 американських танків та 5000 американських вояків, які США надали в якості гарантії країнам Балтії у 2014 році.

До речі, США ведуть свою війну не проти росії та Китаю, а проти Німеччини. Американці послідовно досягають своїх цілей у цій війні. Перша ціль — розбити російсько- німецький союз, який тримався багато десятиліть з 1973 року, з альянсу Брєжнєва і Брандта.

Друге завдання американців — змусити європейців платити за власну оборону. Тобто, витрати на оборону європейських країн мають складати 4 відсотки. Це завдання досі не виконано. В Німеччині витрати на оборону досі складають 2 відсотки. Тобто, великі гравці грають у свої ігри, і все це відбувається за рахунок України.

І зараз на фініші війни, коли Україна винесла весь тягар війни на собі, нас лякають, що посадять за один стіл перемовин з путіним. Але лякають не для того, щоб це зробити. Ніхто не сяде з путіним за стіл перемовин — ні США, ні Британія, ні Німеччина. Адже путін залишає вищу Лігу, бо путін перестає бути світовим лідером. А з другорядними країнами держави вищої Ліги за один стіл не сідають. Україну лякають перемовинами, щоб вона погодилася на набагато менше, ніж вона заслужила за результатами війни. Наприклад, щоб Україна погодилася отримати лише «кордони 1991 року». Тобто, щоб ми були щасливі, отримавши за результатами війни розорену землю із людьми з поламаними долями.

— А які цілі України за результатами війни ?

Найперша ціль України — Україна має стати лідером Східної Європи замість рф. Тобто, Україна та інші народи Східної Європи мають будувати свою долю, як вільні народи. Бо ми зараз — Фронтір Свободи. Але є сили, які роблять все, щоб нам цього не дати зробити. Однак Україна все одно здобуде Свободу та стане лідером вільних народів Східної Європи. І це лише перше завдання України.

— Повернемося до Курщини, що дала Україні ця операція ?

Дуже багато. Найперше, хоча і найголовніше — підняла бойовий дух. Адже останні 9 місяців в українців був дуже пригнічений настрій через втрату позицій на фронті та відсутність допомоги союзників. І тут операція на Курщині. Ми вдарили по рф і вони нічого не можуть зробити у відповідь! Тобто, вплив на психологічний стан українців був фантастичний, але не це головне.

По-друге, операція на Курщині стала тим, чого ніколи не було до цього моменту. ЗСУ вторглися на територію рф. А цього не було багато десятиліть. Це означає, що Україна вкотре повела себе, як політичний гравець вищої ліги. За оцінками США, у 2022 році Україна мала бути окупована до Галичини і мала початися партизанська війна по типу Афганської. Це була б найдешевша війна для американців. Однак ЗСУ це поламали. Це стало несподіванкою. Тоді вперше Україна повела себе, як гравець Вищої Ліги, який ламає плани інших гравців. А операція на Курщині — черговий геополітичний крок геополітичного суб'єкта.

А це вже небезпечно для планів наших союзників. Адже вони звикли мати Україну у стані об'єкта зручного управління. Однак раптом Україна поводить себе самостійно ні в кого нічого не питаючи. Власне, геополітична суб'єктність України витворюється саме на таких діях.

— Що може стати переломним моментом у війні?

Я вже вказував на об'єктивні процеси та тенденції. У радянських фантастів братів Стругацьких є така фраза: «Страшні речі відбуваються, коли євреї перестають вірити у доброго бога, а росіяни у доброго царя». А наші дії на Курщині підривають віру росіян у доброго путіна. А це і є найстрашнішою поразкою для путіна. Адже путін не захистив та не збирається захищати власне населення. Тому операція на Курщині як ніяка інша дія України чи її союзників прискорює падіння путінської імперії. Саме це нанесло фатальний удар по монолітності рф. Моноліт російської імперії вже дав тріщину. Не через те, що ми захопили територію рф, а тому що путін підірвав віру в себе. Він не здатен захистити росіян, і це для них стало шоком. Слава ЗСУ! У якій формі ця тріщина переросте у протест, революцію чи бунт народних мас проти путіна та його режиму і коли — питання відкрите. За моїм прогнозом — це займе менше року.

— Чи можуть у США на прикладі плану перемоги України про який зараз багато говорять, розробити план погашення конфліктів по всьому світу?

Це знову інформаційний муляж. Мета США у цій війні не показати, що добрий дядечка Сем всіх примирює. Головна мета США у цій війні — встановити Новий Світовий Порядок, бо старий «зламався». А війна з Україною лише інструмент змусити багаті індустріальні деспотії — Китай, Індію, Бразилію, Іран, Саудівську Аравію, росію та інші — погодитися на цей Новий світовий Порядок. Адже якщо цього не зробити, це надасть деспотіям можливості продовжити політику агресій та втручань у справи вільних народів у більш довершених формах. І першим елементом світового порядку замість абсолютної безкордонності стане розподіл світу на білу та чорну зони. В Новому Світовому Порядку деспотичним країнам перестануть надаватися виробничі технології, які отримали в минулу епоху усі ці деспотії. А самі вони їх створювати не здатні.

— Що може відвернути поразку рф? так званий чорний лебідь?

Повторюю за 500 років відбулося 11 світових війн і кожна світова війна завершувалася капітуляцією імперії зла. рф сьогодні імперія зла. Вона не може не програти цієї війни. Хоча поразку росії можуть зробити у м’якому вигляді, як поразку радянського союзу у Холодній світовій війні 1945 — 1991 років. Тоді це зробили у вигляді підписання договору про обмеження стратегічних озброєнь ОСВ-2. Але це була капітуляція і через три роки радянський союз розвалився. Зараз теж саме буде відбуватися з рф. Можуть знайти легкі форми капітуляції рф, але по суті це все одно буде капітуляція. А наслідки будуть ще гіршими, ніж після 1988 року — рф чекає 1991 рік у квадраті. Адже тоді вона ще залишилася серед кола світових лідерів, В зараз стараннями путіна росія сама знищила свою геополітичну могутність, стала безхребетна. Вона напружує останні м’язи, але всім зрозуміло, що в неї немає потужностей для того, щоб гратися на рівні вищої ліги. Тому перейде рф на другий чи третій рівень світової ієрархії, чи зникне, як держава, покаже історія.

А нам — своє робить!