Зборівська мирна угода і міжнародно-правове становище української держави в 17-му сторіччі
18 -го серпня виповнюється 375 років з дня підписання Зборівського мирного договору між двома країнами — Річчю Посполитою та українською державою Військо Запорозьке.
Документ було підписано королем Яном ІІ Казимиром і гетьманом Богданом Хмельницьким. Цей Договір є важливим міжнародним актом, який документально фіксував фактичне визнання незалежності української держави. Отже, те, що московитська історіографія нав'язувала нам як «козацько-селянські повстання проти польських панів» насправді було міждержавними війнами де модерна як на той час українська держава Військо Запорозьке виборювала своє право на існування в умовах оточення феодальними монархіями.
Про Українську державу 17-го сторіччя, Зборівський договір 1949-го року та необхісність україноцентричного підходу до систематизації нашої історії говоримо з незалежним дослідником історії України Сергієм Коваленком.
Військо Запорозьке — це дух свободи, а Зборівська мирна угода стала поразкою для Війська Запорозького. Про це під час ефіру заявив Незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Військо Запорозьке було першою українською національною державою. А те, що називається Русь — національною державою не було. То було типове феодальне утворення з певними династіями. Однак Військо Запорозьке не охопило території, на якій мешкав весь український етнос. Він називався тоді по-різному. У тому числі й русинами. До речі, 18 -го серпня виповнюється 375 років з дня підписання Зборівського мирного договору між двома країнами — Річчю Посполитою та українською державою Військо Запорозьке. І це вже був не перший міжнародний договір Війська Запорозького після його відновлення Богданом Хмельницьким 1648-го року. Перший договір був з Кримським царством. Другий договір був з османами. Після Корсунської битви, коли об’єднана армія Війська Запорозького та Кримського царства увійшла до Білої Церкви і провела там парад перемоги з нагоди перемоги під Корсунем. Після цього Богдан Хмельницький відправив делегацію до Стамбула та уклав договір з володарем османів Ібрагімом. Цей договір йшов про вільну торгівлю на Чорному морі. Він стосувався більше економіки, ніж політики», — підкреслив історик.
За його словами, те, що ми називаємо буржуазною революцією 1648 року, було не селянське повстання. Воно в основному було підтримано жителями міст.
На його думку, Військо Запорозьке — це дух свободи. А на момент підписання Зборівської мирної угоди можна говорити про створення на той час української дипломатії та визначення кордонів держави України. Тому те, що московитська історіографія нав'язувала нам як «козацько-селянські повстання проти польських панів» насправді було міждержавними війнами де модерна як на той час українська держава Військо Запорозьке виборювала своє право на існування в умовах оточення феодальними монархіями.
«Однак Зборівська мирна угода стала поразкою для Війська Запорозького. Адже це становило лише невеличку частину територій, на які претендував Богдан Хмельницький. Так сталося тому, що в цій політичній грі було три учасника. Крім Війська Запорозького та Річі Посполитої ще було Кримське царство у якого були свої геополітичні цілі та завдання. Хоча під час Зборівської битви Богдан Хмельницький був за одну мить до своєї мрії. Однак кримський цар це зупинив. А Богдан Хмельницький, щоб уникнути війни з об'єднаними польсько-татарськими силами, був змушений піти на переговори. Після чого Військо Запорозьке отримало свій кордон, на який поширювалася його юрисдикція», — резюмує історик.
