Україноцентризм і його економічний фундамент

Відповідь на це питання на поверхні — ми ніколи «туди» не й не йшли. Усі наші так звані реформи були просто спробами бездарно скопіювати чужі економічні моделі, намагаючись доладнати їх до віджилого совдепівського економічного каркасу. Але так воно не працює і працювати не буде. Ми маємо вивчати світовий досвід, але враховувати насамперед нашу національну специфіку, потенціал, існуючі ринки і умови глобального обміну. Про те, як визначити своє місце в світі в економічному контексті й чому тут важливий саме україноцентричний підхід говоримо з відомим українським економістом і громадським діячем Андрієм Новаком.

Найбільшим недоліком Конституції України є відсутність у ній економічного розділу. Економічний розділ Конституції повинен складатися з 10 економічних цифр. Одна з них — це не менше 50% всіх податкових платежів має залишатися місцевим бюджетам. Про це під час ефіру заявив голова комітету економістів України Андрій Новак.

«Рівень економічної проблематики в інформаційному просторі України надзвичайно низький. Ми не говоримо ні про головне, ні про другорядне, а про десятирядне. Адже і курс, і ціна на газ і розмір платіжки, це вже наслідки. Тобто результат неефективної економічної системи, про яку ми не говоримо. До речі, третина радянської економіки — це ВПК. Тобто це була воєнна економіка. Тракторний завод лише так називався, адже 80% продукції були танки та БТР, і лише 20% трактори. І це стосувалося будь-якого підприємства. Тепер весь цей ВПК повертається до нас у вигляді російських ракет», — каже А. Новак.

На його думку, в Україні не працює економічна система, тому що в Конституції задекларовано набір гарних слів та економічних категорій. Однак немає інструментів для їх виконання.

«Є теза, що всіма надрами володіє український народ, а де ж інструменти? Однак механізм є. Це рента. Зокрема, її має сплачувати. Будь-яке підприємство, яке добуває та переробляє сировину та ресурс, газ, нафту чи метали, платять ренту в держбюджет. А що від цього громадянину? Тому рента має йти не в загальний бюджет, а на карточку кожного громадянина України. Можна вводити обмеження, що до 18 років людина не може їх знімати, але вони будуть працювати, як звичайний депозит. І коли людина набуде повноліття в неї буде стартовий капітал, щоб, як мінімум, забезпечити собі освіту, яку вона хоче», — каже А. Новак.

На його думку, найбільший недолік Конституції України — це відсутність економічного розділу.

«Це, до речі, один з інструментів моєї трифункціональної економічної моделі. Зокрема, це економічний розділ Конституції, який стосується розподілу. В тому числі і надр. Однак економічний розділ має бути дієвим, а не просто гарною декларацією економічних тез, там мають бути закладені механізми. Зокрема, економічний розділ Конституції повинен складатися 10 цифр та категорій. На жаль структура зведеного бюджету центрального та українського практично не змінюється. Адже 80% всіх податків та мита йде прямо у центральний бюджет. І тільки 20% податкових платежів залишається всім місцевим бюджетам разом взятих. Одна з цифр Конституцію, це не менше 50% всіх податкових платежів має залишатися місцевим бюджетам. Таким чином на місцях зможуть розв'язувати свої задачі на місцях. Ще один важливий показник, який цікавить МВФ — розмір дефіциту бюджету України. Якщо він безпечний, то МВФ дасть гроші, якщо ні, то Міжнародний фонд кошти не дасть. Тому в економічний розділ Конституції країни треба прописати максимальний дефіцит бюджету не більше 3,5% ВВП країни. І дефіцит бюджету не може перевищувати цю цифру. Адже це за визначенням МВФ безпечний рівень. Тоді ця країна платоспроможна і з нею можна працювати. Ще одна категорія — курс гривні. В економічний розділ Конституції треба занести граничне коливання гривні впродовж фінансового року не більше 3% чи девальвація, чи ревальвація. У мирний час фіксувати курс не можна. І це рамка для Нацбанку. А невиконання будь-якої з 10 категорій економічного розділу Конституції призводить до відставки керівництва уряду та керівництва Нацбанку. У разі виконання всього цього економічна система України стає стійкою», — резюмує А. Новак.