Підсумки засідання НКРЗІ від 16.05.2017

16 травня 2017 відбулось чергове засідання НКРЗІ.

У блоці питань щодо розгляду проектів законові та нормативно-правових актів:

— прийнято рішення не погодити

проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів», надісланий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, та надати зауваження.

Законопроектом передбачається статтю 166−10 Кодексу України про адміністративні правопорушення викласти у новій редакції, якою ввести адміністративну відповідальність посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності та реєстрації декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства, зокрема за:

— невнесення дозвільним органом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відомостей про документи дозвільного характеру та декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;

— порушення дозвільним органом встановлених законом строків внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

За аргументацією НКРЗІ «…на сьогодні законодавством України не встановлено механізму внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань інформації про дозвільні документи, а також не визначено порядок оприлюднення зазначеної інформації на порталі електронних сервісів.

Крім того, практична реалізація процесу внесення інформації до Єдиного державного реєстру з автоматизованих робочих місць посадових осіб дозвільних органів потребує проведення комплексу попередніх організаційних і технічних заходів, які потребують відповідного фінансового забезпечення та пов’язані із: придбанням, встановленням та використанням спеціалізованого та загального ліцензованого програмного забезпечення; проведенням навчання відповідальних посадових осіб роботі з Єдиним державним реєстром; створенням комплексних систем захисту інформації, проведенням їх державних експертиз та отриманням необхідних атестатів відповідності вимогам нормативних документів тощо".

— погоджено із зауваженнями

проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо імплементації окремих норм Конвенції про кіберзлочинність», надісланий Національною поліцією України.

Проектом, серед іншого, передбачається тимчасове обмеження доступу до інформації без рішення суду, яке полягає в блокуванні (обмеженні) провайдерами та операторами телекомунікацій передачі інформації з чи на визначений (ідентифікований) інформаційний ресурс (інформаційний сервіс), адреси мережі Інтернет, домену тощо. Таким чином блокуванню підлягає інформаційний ресурс

(інформаційний сервіс), адреси мережі Інтернет, домен,

а не заборонена інформація

, що може призвести до блокування законної інформації або іншого інформаційного ресурсу на якому розміщена не заборонена інформація і який використовує зазначену ІР адресу (домен) спільно з можливим правопорушником.

У новій редакції пункту 4 частини другої статті 18 Закону України «Про телекомунікації» передбачається покласти на операторів телекомунікацій зобов’язання стосовно встановлення за власні кошти на своїх телекомунікаційних мережах технічних засобів, які необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (інформаційного сервісу), адреси мережі Інтернет, домену; термінового фіксування та подальшого зберігання комп’ютерних даних, збереження даних про трафік, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів,

а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення.

Проектом також передбачається шляхом доповнення Кримінального процесуального кодексу України новою статтею 169−3 «Строки термінової фіксації інформації в електронній (цифровій) формі та/чи тимчасового обмеження доступу до інформації» надати слідчому та прокурору право до постановлення ухвали слідчого судд

і звернутися з письмовою вимогою до оператора, провайдера про здійснення строком на 24 години негайного тимчасового обмеження доступу до інформації та/або термінову фіксацію інформації в електронній (цифровій) формі, лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи припинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину з подальшим зверненням з відповідним клопотанням до слідчого судді.

Крім того проектом пропонується, що у разі неможливості здійснення копіювання інформації з технічних причин проводити вилучення інформаційних систем або іх частин, мобільних терміналів систем зв’язку на строк, достатній

для дешифровки та/або повернення володільцю таких систем

якнайшвидше

.

Представники громадськості в ході обговорення висловили позицію щодо доцільності відхилення проекту, проте лише один член НКРЗІ (О.Скляров) дослухався до аргументів громадськості та проголосував проти погодження проекту.

Зі слів Олега Гусєва, аргументація полягала у тому, що проект не відповідає:

— вимогам Конвенції

, зокрема:

• щодо дотримання прав людини та основоположних свобод, зокрема поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів, в якій взагалі відсутні положення щодо будь-якого блокування;

• стосовно того, що постачальники послуг зобов’язані здійснювати заходи тільки в межах існуючих технічних можливостей

, і де про встановлення технічних засобів, які призначені для блокування інформаційного ресурсу (інформаційного сервісу), адреси мережі Інтернет, домену взагалі не йдеться;

— рішенням Європейського суду з прав людини

стосовно того, що «за жодних умов неможливо виправдати блокування доступу до Інтернету або його частини для всього населення чи для окремих верств суспільства, навіть в інтересах правосуддя, громадського порядку або національної безпеки»;

— рішенням ВРУ

, стосовно вилучення обладнання та копіювання інформації;

— загальній міжнародній практиці

компенсації витрат операторам/провайдерам за виконання повноважень держави щодо проведення ОРД та кіберзахисту, перехоплення та зберігання інформації для цих цілей тощо;

— діяльності держави в рамках проекту «CyberCrime@EAP III»

для держав ініціативи ЄС «Східне партнерство», організованому Секретаріатом Ради Європи.

— Іншим рішенням НКРЗІ, розглянувши проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу», реєстраційний номер 6303 від 06.04.2017, висловила позицію щодо недоцільності його прийняття.

Зауваження НКРЗІ полягають у тому, що запропоновані законопроектом зміни стосовно Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо вимагання від операторів і провайдерів телекомунікацій інформації про надані ними телекомунікаційні послуги не узгоджуються із чинними законодавчими актами.