Потаєна зброя спеціальних агентів. Частина 1. (Продовження) Деякі інші приклади потаєної зброї спеціальних агентів, які маскувалися під курильні пристрої.

Завжди вироби, що застосовуються для куріння, зацікавлювали винахідників для маскування при виготовленні потаєної зброї. Ми знаємо багато прикладів, з деякими ознайомимо нашого читача.

Треба сказати, що вироби, які застосовуються для куріння, завжди приваблювали конструкторів потаємної зброї. Це і згаданий нами «стріляючий портсигар», і «стріляюча курильна трубка», «стріляюча цигарка» та «стріляюча сигара», «стріляюча запальничка» і «стріляюча коробка сирників» та «стріляюча пачка цигарок».

Експонат, що представлений на виставці у музеї шпигунства, розробили ще у часи ІІ Світової війни англійці і звався він «стріляюча цигарка» або «Велл -Вулдбайн».

Конструктивно цей пристрій виглядає таким чином. Ствол довжиною 75 мм, калібром 4,5 мм. До стволу примикає казеник з зарядом і стріловидною кулею. Далі йде ударник, бойова пружина і спусковий механізм. Усе це імітується під цигарку відомої, на той час, марки цигарок і загорнуто у папіросний папір. Навіть видно попіл від прогорілого тютюну на кінці пристрою. Щоб здійснити постріл, достатньо надломити фільтр псевдо цигарки, висмикнути провідну чеку і нігтем придавити на спускову кнопку. Лунає постріл.

На заміну «стріляючій цигарці», з часом, прийшла «стріляюча сигара», (або навпаки), яка мала вже калібр 5,6 мм і довжину 110 мм. Вона дійсно практично нічим не відрізнялася від звичайної сигари. Для здійснення пострілу достатньо було, як це робиться при звичайному прикурюванню сигари — відкусити її кінчик. Це призводило до висмикування чеки і через 3 секунди спрацьовував запал боєзаряду. Лунає постріл.

Подібні псевдо цигарки та «стріляючі сигари» утворили і американці для своїх спеціальних агентів. Ці «стріляючи цигарки» та «стріляючі сигари» теж по зовнішньому вигляду нічим не відрізнялися від справжніх і, як правило, мали теж відому у Америці, на той час, марку фірми «Чарута».

Що стосується курильних трубок, то, якщо сховати ствол, ударно — спусковий механізм і кулю змогли у цигарку, то тут усе зроблено набагато простіше.

Курильна трубка, що «вміє стріляти», згідно надпису на експонаті, є винахід американських знавців потаємної зброї.

Як свідчить експонат, Управління стратегічних служб (УСС) США, мало на озброєнні «курильні трубки — пістолети», що розроблялися у таємній лабораторії. Рукояткою служить дерев’яна частина трубки. У нею вмонтовано невеличкий ствол, довжиною усього 37 мм, який закривається пластмасовим мундштуком. У трубці розміщується спусковий механізм, пороховий заряд та куля. Ударник ставиться на бойовий взвод за допомогою рухливої кнопки. Для здійснення пострілу треба пальцем виштовхнути кнопку із поперечного пазу. Ударник посилюється пружиною вперед проколюючи капсуль. Постріл буде смертельний лише на відстані до 3 м, але і при такій незначній відстані курильна трубка є небезпечною зброєю.

Що стосується «стріляючих запальничок», то в музеї представлена «стріляюча запальничка» теж американського виробництва, яка може виконувати і свою основну роль — надати можливість прикурити. А коли виникає потреба здійснити постріл, «стріляюча запальничка» днищем направляли у бік «об'єкту», і шляхом відкидання нижньої кришки,(чим і відкривається дуло мініатюрного стволу) і натискаючи на гачок — здійснюється постріл.

Також цікавими є представлені експонати запальничок, що замасковані під мініатюрні пістолети і револьвери.

У роки ІІ Світової війни спеціальна лабораторія НКВС СРСР (ДСКБ — 47), розробила під виглядом «сірникового коробку» диверсійну міні — пастку, яка вибухала при спробі її підняття чи зрушення з місця. До речі, думаю, що усім відомі із ЗМІ подальші розробки та модернізації аналогічних пристроїв у вигляді дитячих іграшок, гаманців, кольорових олівців та et setera, які активно використовують сучасні терористичні угруповання.

Не менш цікавим виявився експонат, який, свого часу, був розроблений у науково — дослідному інституті «Спеціальної техніки» та представляє собою так званий «оперативно відволікаючий засіб», який має звичайну назву «Сірник», бо дійсно схожий на звичайний сірник. Але, цей шумовий заряд (прошу не плутати зі світло — шумовими гранатами, що використовуються спеціальними підрозділами при виконанні особливо важливих заходів), утворює рівень звукового тиску, що дорівнює 130дБ і здійснює шокуючу та відволікаючу дію на присутніх, або у критичні, для спеціального агенту, моменти, які загрожують виконанню спеціального завдання або у ситуації, яка виникає при загрозі життю спецагенту.

(далі буде)

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Проекти
  • Закулісся
  • Потаєна зброя спеціальних агентів. Частина 1. (Продовження) Деякі інші приклади потаєної зброї спеціальних агентів, які маскувалися під курильні пристрої.