Щодо підготовки спеціальних агентів, які використовують потаємну зброю скритого маскування для ліквідації зрадників та терористів.
Музей шпигунства США цікавий не тільки експонатами потаєної зброї спеціальних агентів чи шпигунського знаряддя, а також і методиками підготовки спеціальних агентів, наприклад методикою «берсерків».
Замість епіграфу:
«…Берсерк (Berserkergang) — это механизм, взорванный свирепой страстью, адреналином, идейной установкой, дыхательными приемами, звукоколебательными вибрациями и механической программой действия. Он не сражается за что-то, а лишь для того, чтобы победить. Берсерк вовсе не должен доказывать, что выживет. Он обязан многократно окупить свою жизнь. Берсерк не только идет умирать, он идет получать яростное удовольствие от этого процесса. Кстати, именно поэтому он чаще всего остается в живых» (з досьє радянських архивів…).
Частина 1.
Описана мною у попередніх публікаціях частка експонованої зброї потаємного монтажу та скритого маскування, є дійсно зброєю, але, як кажуть у вмілих руках, тому наведу приклади підготовки спеціальних агентів. Більш того, на виставці шпигунства були експоновані різні приклади підготовки таємних спеціальних «фахівців» для виконання різного роду «робіт», у тому числі і щодо підготовки спеціальних агентів за методикою «берсерків».
Треба відверто сказати, що така інформація, як правило, є таємною, бо підготовка спеціальних агентів проводиться індивідуально, за спеціальною програмою і методикою.
Нажаль, підготовку за методикою «берсерків», музей шпигунства не розкриває, можливо вона і досі є на озброєні у спеціальних служб і містить службову таємницю, але з деякими моментами цієї підготовки, я усе ж таки ознайомлю нашого читача, бо у мене є конкретні відкриті дані з центру підготовки спецназу США (Mountain Tactical Institute, США), де ця методика використовується.
Втім, мені також відомі відкриті результати підготовки спеціальних агентів та спеціальних бійців — «камікадзе», «кайтенів», «футураїв», «ренджерів» та et setera, що свідчить про високий рівень готовності та озброєння багатьох країнами світу (про що я розповім з часом).
До речі, з недавньої історії відомо, що ще нацисти практично підійшли до «промислового виробництва» підготовки спецагентів за методикою «берсерків», модифікував оригінал.
Треба сказати, що хіміками Німеччини, того часу, було розроблено цілий ланцюг стимуляторів: від простих амфетамінів до складних «бойових коктейлів».
Що стосується країн Близького Сходу чи країн Південно — Східної Азії, у тому числі Японії і Китаю, то у відкритих джерелах ця методика не зустрічається. Скоріше за усе це не розголошується. Єдине, що відомо, так це те, що у них є відповідний «Ритуал проходження через Смерть», який діє від Японії до індійських племен Північної Африки. Але, як кажуть, це окрема тема.
І так, хто ж такі «берсерки», яка їх підготовка та тренування, що ж це за методика?
По перше, треба сказати, що вбити людину це дуже не просто. Коли людина вбиває людину — це не природньо! Це може відбуватися у стані афекту, алкогольному чи наркотичному стані, або психічно хворою людиною.(До речі, чому і призначають експертизу при вбивстві — щоб встановити осудна людина чи ні). Тобто, нормальна і психічно здорова людина цього здійснити не може. (Я не розглядаю бойові дії у часи війни. Це інше.)
Виникає питання: «А як же виконати завдання, наприклад, ліквідувати зрадника чи терориста — вбивцю?». Тому адекватних людей навчають або готують по відповідним програмам і методикам, і за час цієї підготовки її психологічний стан змінюється таким чином, що спеціальний агент перед виконанням завдання концентрує нервову і психічну енергію на виконанні завдання і в цей час він перестає бути нормальною людиною. А після виконання завдання, він повинен повернутися до звичайного стану і це не менша проблема, ніж здійснити ліквідацію «об'єкта».
У сучасній психології спеціальних служб є таке поняття, як «бойовий транс», тобто зміна стану свідомості людини задля виконання спеціального завдання. В цьому стані спецагент не відчуває болі «аналгезії» чи страху «афобії». Щоб виник «бойовий транс» необхідно здійснити відповідні підготовки за спеціальними методиками.
Можливо також, що «бойовий транс» є різновидністю «біля смертельного» переживання, бо цей стан постійно виникає у спеціального агенту у ситуації, коли його життю виникає загроза. Деякі дослідження свідчать, що стан «бойового трансу» це захисний механізм, який не дозволяє доходити до здорового глузду спеціального агенту, не травмуючи його емоцій та відчуттів (вже згаданих мною болі, страху та іншого), а навпаки призводить до пришвидшення реакції та мислених процесів.
(далі буде)
