Міхо-майдан неодмінно «здується». На жаль чи на щастя?
Одразу скажу — я свідомий опонент нинішньої влади і на світоглядному рівні не сприймаю дії Порошенка, Гройсмана, Парубія та інших можновладних яценюків.
Водночас я усвідомлюю, що протидіяти їм на рівні «сам дурень» це просто опуститися до рівня, де вони — неперевершені гравці, а відтак фінал очевидний: або програти, або, взявши на озброєння їхні методи, перетворитися на них, тільки з іншими прізвищами на чолі тієї самої примітивної антисоціальної системи, яка існує виключно для пригноблення людини, вичавлювання з неї всіх матеріальних і духовних соків і заперечення щонайменшого цивілізаційного розвитку.
Одразу скажу — я свідомий опонент нинішньої влади і на світоглядному рівні не сприймаю дії Порошенка, Гройсмана, Парубія та інших можновладних яценюків. Водночас я усвідомлюю, що протидіяти їм на рівні «сам дурень» це просто опуститися до рівня, де вони — неперевершені гравці, а відтак фінал очевидний: або програти, або, взявши на озброєння їхні методи, перетворитися на них, тільки з іншими прізвищами на чолі тієї самої примітивної антисоціальної системи, яка існує виключно для пригноблення людини, вичавлювання з неї всіх матеріальних і духовних соків і заперечення щонайменшого цивілізаційного розвитку.
Місія нинішньої постмайданної еліти — швидке розірвання неоколоніальних зв`язків з колишньою радянською (російською) імперією та одночасним встановленням таких самих неоколоніальних зв`язків з Євросоюзом. Саме на це спрямовані антисоціальні реформи, які мають перетворити нас на аграрно-сировинний придаток з дешевою робочою силою, яка за копійки виконуватиме примітивні роботи на застарілих для розвинених країн або просто шкідливих виробництвах. Отже, йдеться не про рівноправне партнерство, а про тривіальну зміну «старшого брата»: з росії на Євросоюз.
Антисоціальні реформи під наглядом МВФ — це інструмент прискорення такої «інтеграції» та знищення тих сфер виробництва, які можуть стати основою для спроби виходу з-під майбутньої неоколоніальної залежності від Заходу. Так завжди діяли розвинені країни, коли виводили ту чи іншу колонію з підпорядкування загниваючої метрополії для перетворення на власний аграрно-сировинний додаток. Ось, власне і все, що можна стисло сказати про місію постмайданної влади.
А тепер питання: З ЯКОЮ МІСІЄЮ ПРИЙШОВ НА МАЙДАН МІХО?
Створити антикорупційний суд — це не місія. Змінити виборче законодавство — теж не місія. Може, скасування депутатської недоторканості «тягне» на місію? Також ні.
А бажання продавати землю, яке він спочатку озвучив, а тепер з усієї сили відхрещується, це місія? Ось тут — для кого як. Для МВФ, скажімо, це частково інструмент для виконання місії, бо в аграрно-сировинному придатку земля не повинна належати народу — це фундаментальна умова. Але ми ж говоримо про Міхо, про ЙОГО місію, а не МВФ!
Справжній народний рух, даруйте за каламбур, почнеться з народу, а точніше — з тієї його активної частини, яка чітко й недвозначно сформулює бачення нової системи соціально-економічних відносин та створення нової системи життєзабезпечення, спрямованої на суверенний розвиток країни. Йдеться насамперед про комплекс дій, спрямований на вихід України з-під зовнішньої неоколоніальної залежності як росії, так і заходу. Саме за такими лідерами — Майбутнє. Бо Майбутнє неможливе без СВОБОДИ, у тому числі свободи обрати свій власний, суверенний шлях розвитку, без дозволу наших «стратегічних партнерів» зі Сходу і Заходу.
… А «майдан» Міхо «здувається».
Мені дійсно шкода його як людину, проти якої дуже підло чинять ті, кого він раніше неодноразово називав друзями і заради кого йшов на сумнівні в моральному плані вчинки. Але це чудовий урок і для нього: не можна сподіватися на реванш, виходячи лише з того, що моральність і авторитет твоїх колишніх подільників, як і їхні рейтинги, впали нижче плінтуса і «піпл схаває» тебе як новітнього Месію.
Мені так само шкода багатьох порядних людей-патріотів, які виявляли як на Майдані, так і на фронті, героїзм і відданість Україні, а нині просто дали слабинку й «сотворили собі кумира»: бо так легше, бо у такий спосіб ти переносиш власну відповідальність за прийняті рішення на іншого, хоча й більш харизматичного, але ІНШОГО. А так історія не твориться. Вона — результат цілеспрямованої дії сотень тисяч «Я», об’єднаних спільною мІсією, а не мЕсією.
Якщо ми всі це усвідомимо, то зможемо впевнено сказати, що Міхо-майдан, на жаль, «здувається», але, на щастя, ми зробили з нього правильні висновки і майбутні перемоги неодмінно будуть за нами!
