Микола Голомша: українці чітко оцінюють градус справедливості
Вони зрозуміли, що депортація Тимура Тумгоєва — абсолютно неприйнятна річ. За вітчизняним законодавством в Україні панує верховенство права, яке базується на принципах соціальної справедливості і моралі. Таке є не у всіх країнах світу. Саме тому, наші чиновники мають усвідомити, що народ залишив за собою можливість корегувати дії влади. І якщо він виходить на протести — з ним треба рахуватися: вступати в діалог і приймати законні і виважені рішення.
i-ua.tv поцікавився думкою з приводу депортації добровольця Тимура Тумгоєва в низки авторитетних громадських діячів. Пропонуємо Вашій увазі коментарі лідера партії «Патріот» Миколи Голомши.
— Як би Ви прокоментували депортацію добровольця з Інгушетії?
— Для початку варто визначитися, є у нас війна, чи немає. Очевидно вона йде. І якщо бойові дії офіційно війною не називають, то принаймні визнали факт агресії Росії проти України. За Статутом ООН, у такому випадку, держава має розірвати всі дипломатичні, економічні, гуманітарні, правові та інші відносини, що шкодять національній безпеці. Саме тому, ми не маємо жодного права видавати ворогові будь-яку людину. Особливо, коли запахло політикою. Тим паче, коли людина переховувалася в Україні від переслідувань. До того ж, за словами командира добровольчого батальйону імені Шейха Мансура Муслима Чеберлоєвського та командира роти УДА Андрія Червня, Тимур Тумгоєв брав участь у війні на Донбасі проти російської агресії. А відповідальність держави перед такою людиною досить висока. Саме тому, ми не мали жодного права передавати його до рук ворога.
А ось виправдання влади про буцімто зв’язки Тумгоєва з ІДІЛ виглядають дуже непереконливими та необґрунтованими. Скажімо, мене також розшукує Росія. Я маю бути заарештований за рішенням Басманного суду Москви за захист інтересів України під час агресії РФ. Я наполягав на притягненні до кримінальної відповідальності командувача Чорноморським флотом у Криму. Так тепер мене також треба віддавати ворогу? Тому, я вважаю депортацію Тимура Тумгоєва прикрим необґрунтованим випадком. Генпрокуратура мала діяти в інтересах України, людини і громадянина.
— Що мають зробити громадянське суспільство і політики, аби такі прикрі випадки більше ніколи не повторювалися?
— Я б поставив питання по-іншому: «Чому люди вийшли під стіни ГПУ?» на захист Тимура Тумгоєва. І відповів би на нього так: українці чітко оцінюють градус справедливості. Вони зрозуміли, що депортація Тимура Тумгоєва — абсолютно неприйнятна річ. За вітчизняним законодавством в Україні панує верховенство права, яке базується на принципах соціальної справедливості і моралі. Таке є не у всіх країнах світу. Саме тому, наші чиновники мають усвідомити, що народ залишив за собою можливість корегувати дії влади. І якщо він виходить на протести — з ним треба рахуватися: вступати в діалог і приймати законні і виважені рішення.
Правова культура, яка існує в країні, могла б за 3 — 4 роки стати набагато вищою, якби керівництво держави дотримувалося Конституції. Правоохоронці та їх керівники повинні змінити риторику та поведінку: перші не демонструвати, а другі не декламувати, що тільки вони мають монополію на силу. Якби вони, у першу чергу, переймалися за утвердження законності, за захист прав людини і громадянина, тоді б в Україні сформувалася достойна правова культура.
Українці зрощені на цінностях, бо традиції і саме моральні цінності і є духовним фундаментом нації. Основна ланка суспільства — це сім’я. Тому, той факт, коли поліція оточила невеличку групу патріотів, які протестували проти маршу ЛГБТ, викликав неабияке обурення в громадськості. Вони не просто оточили, а жорстоко і необґрунтовано побили людей. У цій ситуації правоохоронці продемонстрували дуже низьку правову культуру. Тепер люди знають, що поліціянти можуть шикуватися з метою застосування сили проти них. Тому, бачачи поліцейських на демонстраціях, у громадян інколи виникає на них агресивна реакція.
Я б порадив, у першу чергу, усунути причини та умови конфлікту між громадянами та можновладцями. Як я уже казав, люди чітко усвідомлюють градус справедливості. Органи влади не мають права ударяти в штангу, а потім виходити і обґрунтовувати свої неправомірні дії. Треба вміти визнавати помилки, реагувати на порушення і обов’язково захищати права людини.
— Що для цього треба зробити владі?
— Реагувати на причини та умови негативних процесів у суспільстві. На жаль, в Україні знищено 30 провідних науково-дослідних інститутів. У їхньому числі опинився і інститут кримінології. Зокрема, він досліджував причини і умови, негативні тенденції злочинів і конфліктів та давав рекомендації, як боротися з цими негараздами. Тому, у даному випадку, влада повинна робити висновки з існуючої соціальної напруги. Крім того, вона має навчитися аналізувати, прогнозувати і випереджати події. Врешті-решт, наші депутати повинні приймати закони в інтересах людини і громадянина, а не тільки на користь монополій фінансових груп і інших олігархічних течій. Тоді б вони ткали тканину середовища життя по якій ходять люди, у відповідності до верховенства права. Але про що ми з вами говоримо? У нас «ДНР» та «ЛНР» досі на державному рівні не визнані терористичними організаціями!
— Але ж іде вже п’ятий рік війни на Донбасі!
— Верховна Рада не створила відповідної законодавчої бази, щоб визнати «ДНР» та «ЛНР» терористами. Якщо Україна хоче, щоб їй допоміг світ, вона має спочатку допомогти сама собі. Тому, ВР повинна визнати терористами «ДНР» та «ЛНР» на законодавчому рівні. Україна має викрити усі наслідки того терористичного режиму для світу. Треба показати систему дій Росії, її психосемантичний вплив на населення та брудну інформаційну політику. Світова спільнота має розуміти, чому громадяни України, які живуть на окупованих територіях, підвладні терористам, призначеним Кремлем. А ці громадяни, нарешті, мають усвідомити, що ними маніпулюють окупанти, а також залякують їх та вводять в оману. На жаль, продуктами впливу російської інформаційної машини є не тільки люди похилого віку, але і молодь. Бувають випадки, коли громадяни, яким виповнилося не більше двадцяти з гаком років, поширюють міфи про братовбивчу війну. Тому країна має підійти системно, до кожного фарсу, який трапляється на її шляху. А для цього треба обпертися на правильну інформаційну та правову політику. В іншому випадку, ми не зможемо вийти з халепи.
Також хочу наголосити на необхідності формування правової культури. Наші поліціянти зобов’язані забезпечити права людини. Вони повинні давати можливість висловлювати свою позицію обом сторонам, а не лише тій, що вигідна владі. Депутати та чиновники зобов’язані дослуховуватися до суспільства, рухатися з ним в один такт і плекати правову культуру, яка відповідатиме верховенству права.
P.S
Ще хотів би наголосити на необхідності прийнятті норми кримінального закону, яка б передбачала кримінальну відповідальність за поширення недостовірної інформації, що виправдовує злочини на окупованих територіях, сприяє терористам та сіє ворожнечу поміж громадянами України. і на завершення, побажати Службі Безпеки ретельно досліджувати діяльність цілих угруповань, які за фінансової підтримки Москви, у різний спосіб, системно, через ЗМІ, пропагують те насильство, яке коїтися на Сході нашої країни та в Криму, приписуючи, усі ці злочини сьогоднішній владі та патріотично налаштованим громадянам, а Нацраді з питань телебачення і радіомовлення так само ретельно реагувати по відношенню до засобів масової інформації.
