Геноцид українського народу триває?

У першій половині ХХ століття населення України пройшло нелегкі випробовування війнами, репресіями, голодомором, депортаціями. Ці катаклізми забрали життя десятків мільйонів українців. Вже двадцять п’ять років живемо у здавалося б незалежній державі, але складається враження, що геноцид українського народу триває.

У першій половині ХХ століття населення України пройшло нелегкі випробовування війнами, репресіями, голодомором, депортаціями. Ці катаклізми забрали життя десятків мільйонів українців. Вже двадцять п’ять років живемо у здавалося б незалежній державі, але складається враження, що геноцид українського народу триває.

За різними оцінками лише від Голодомору 1932−1933 років в Україні загинуло від 10 до 15 мільйонів осіб. Навіть у недостовірному переписі 1939 року приросту українців не прослідковується. З 1926 по 1939 рік населення всього СРСР зросло на 16%. 1926 рік — 147 027 915 осіб, 1939 рік — 170 557 093 особи.

Серед них українців було в 1926 р. 31 194 976 осіб, у 1939 р. — 28 111 007 осіб, що менше на 3 млн. 84 тис. осіб (-9,9%). При цьому, чисельність росіян між 1926 і 1939 роками зросла на 26% (1926 — 77 791 124 особи, 1939 р. — 99 591 520 осіб), білорусів — на 11, 2% (1926 р. — 4 738 923 особи, а в 1939 р. — 5 275 393 особи).

У Другій світовій війні Україна втратила14 млн. осіб.

Лише 1959 року в Українській Радянській Соціалістичній Республіці чисельність населення сягнула довоєнного періоду. Проте, при подальшому збільшення загальної чисельності населення, динаміка показників приросту вже характеризується тенденцією до зниження. Так у період з 1959 по 1970 роки чисельність населення зросла на 12,5%, з 1970 по 1979-й на 5,4% і з 1979 по 1989-й — лише на 3,7%.

У період з 1989 по 1993 рік чисельність населення України зросла всього на 1,5%. У тому ж 1993 році було зафіксовано найбільшу чисельність населення України — 52,2 млн. осіб. Проте, наприкінці 90-х років Україна почала втрачати населення. Кількість людності в Україні в 2001 році в порівнянні з 1993 роком скоротилася на 7,2%. Зараз, на початок ХХІ століття, кількість населення України продовжує скорочуватись. З 2001 по 2013 рік, чисельність людності зменшилася на 6%.

Лише за січень-листопад 2016 року чисельність населення зменшилася на 156 662 особи.

За середніми демографічними прогнозами ООН чисельність населення України зменшиться до 40 млн. наприкінці 20-х і до 30 млн. на початку 60-х років ХХІ століття. А за найгіршими прогнозами 2060-го року українців буде трохи менше 25 млн. осіб.

1919 року Україна посідала10 місце по кількості населення серед країн світу. 1960-го — вже 14-е.

1985-го — 19 місце, цього року Україну обійшли Філіппіни. 2000-го — 25 місце, Україну обійшли Республіка Конго і М’янма. 2015-го — 32 місце, нашу країну обігнали Танзанія, Кенія і Аргентина.

Для сучасної демографічної ситуації характерне поступове старіння населення. Внаслідок постійного зниження народжуваності впродовж останнього століття, частка дітей знизилася з приблизно 40% на початку ХХ ст. до 15% на початку ХХІ ст. У той же час спостерігається зростання частки населення старше 60 років від 3−4% на початку ХХ ст., до 21% на початку ХХІ століття.

Значно зменшується відсоток сільського населення. За переписом 1926 року міське населення становило 5373,6 тис. (18,5%), сільське — 23 644,6 тис. (81,5%).

2001 року: міське — 32 574 тис. (67,2%), сільське — 15 883 тис. (32,8%). А станом на 1 січня 2014 року містян було 31 336,9 тис. (69%), а селян — 14 089,6 тис. (31%).

Ця тенденція стала неконтрольованою з точки зору державної політики. А в жодному з програмних документів діяльності Уряду не відведено належне місце питанням демографії. Всі національні стратегії, всі закони проігноровані на рівні ставлення влади до свого народу. На охорону здоров’я на кожного українця у 2013 році виділено коштів у 288 разів менше, ніж на охорону здоров’я громадянина США.

Європа теж переживає демографічну кризу (75% відсотків приросту населення за рахунок міграції). Але в Європі ніколи смертність не була вищою народжуваності. А такої демографічної ситуації як в Україні, немає в жодній європейській країні.

Можливо комусь вигідно, аби українців ставало менше?