Анатолій Любаревич: українська економіка не працює

Звісно, пеня є доволі невеликою і становить не більше 0,01% від суми боргу за кожен день. Про те, як з’явився цей документ, і хто з парламентарів його підтримав, можна прочитати у статті аналітиків Національної Асамблеї «Боротьба з народом України або Що насправді об’єднує народних депутатів?» Але чим запровадження таких антисоціальних заходів загрожує українцям? Про це i-ua.tv запитав керівника проекту «Єдиної державної Системи Моніторингу» (далі ЄДСМ) Анатолія Любаревича.

— Вам не здається, що пеня за невчасну сплату за житлово-комунальні послуги - це наступ на власність громадян?

— Насправді проблема не в пені. Її обсяг є мізерним. За нею ховається значно гірша небезпека. Ми повертаємося до старої «совкової» схеми управління ЖЕКів, яка приведе до розпаду держави.

— Чому?

Те, що відбувається сьогодні в ЖКХ — це можливо характеризувати одним словом - хаос. Не маючі ринкового механізму, в цій галузі домінує монополія у чистому її вигляді. Навіть зразу не збагнеш з чого починати. Усе в цій сфері перевернуто догори дриґом, починаючи з генерації, виробництва та надання будь-яких послуг. Однією з головних причин є величезний дисбаланс між поставленими та спожитими і сплаченими обсягами енергоресурсів. Відсутність балансового ринку дає можливість монополістам як заманеться формувати свою калькуляцію витрат, тобто тарифи.

Даний закон не дає головного — захисту споживача, що є однією з головних функцій ринку. Що взагалі таке ринок? Опт — роздріб, кількість — якість, можливість споживача придбати та право вибору. Таке враження, що цей документ був зроблений на замовлення окремих олігархічних груп. Основними ресурсами, які споживаються населенням, є природній газ, електроенергія, тепло та вода. Комунальні підприємства, генеруючи тепло та постачаючи воду, споживають також енергоресурси. Схема формування тарифів не прозора та незрозуміла. В цьому законі відсутній ринковий механізм з єдиними правила. Це не є реформою, це — її імітація. Необхідно впровадити систему, яка чітко розділить ресурси: газ, електроенергію, збалансує ціну на ресурс і надасть її споживачам по категоріям. За такої ситуації ми будемо мати модернізовані комунальні, промислові та інші підприємства, а населення буде в змозі сплачувати за спожиті комунальні послуги. Це є складовою державно тарифна політика! А держава на сьогодні відсторонилася від цих процесів. І це доводить новоспечений закон, який нажаль вступив у дію. Скажу більше. Є великою помилкою розділяти ПЕК та ЖКХ.

Тут я хочу зробити застереження для нашого новообраного президента Володимира Зеленського, коли в його команді з’являтимуться люди, які створюють та лобіюють такі закони, а конкретно Бабак О. В, або подібні до неї експерти, вони нададуть викривлену і недостовірну інформацію і це, в подальшому, дискредитує нового голову нашої держави. У результаті, він має ризик миттєво втратити довіру громадян. До того ж, такі експерти тільки на руку Росії, дії яких дають можливість керівництву РФ стверджує, що Україна не може бути самостійною державою. Це вже підрив Економічної та Національної безпеки в цілому.

Аби врятувати ситуацію, ми повинні змінити існуючу систему в комплексі. Що таке ринковий механізм у ЖКГ? Насправді, він не передбачає диктату обленерго, або водоканалів. Давайте я наведу приклад. Уявіть собі котельню. Вона безпосередньою є об’єктом виробництва тепла. Її хтось створював як агрегат і прорахував всі її економічні характеристики. Тобто, якщо цей котел працює на газі, то людина повинна купувати калорію. Їхню кількість вираховуватиме лічильник, який має контролювати незалежна організація, що жодним чином не пов’язана з виробництвом тепла. Потім з цього лічильника, через телеметричний пристрій, отримується інформація. Дані обробляють та роблять на їх основі висновки, скільки кожна котельня використала газу, або іншого ресурсу і яка його якість. Таким чином, ресурси всіх котелень, які мають різний обсяг виробництва, збалансовуються. Ринковий механізм обов’язково бере до уваги наступні складові: використані газ, вода, електроенергія. Врешті-решт, вартість виробленого ресурсу обраховує не людина, а АСУ (автоматизована система управління). Головна проблема — людський фактор відсутня. При цьому, механізм не втручається в суб’єкт господарювання.

— Як вийти із такої складної економічної ситуації?

— Запровадити Єдину державну систему моніторингу через прийняття ВРУ рамкового законопроекту 4844. Це той «ключ», який дасть можливість новообраному президенту почати впевнені кроки до ефективного управління державою. Там дуже чітко і детально прописані покрокові дії. ЄДСМ надасть доступ до будь-якої інформації. Проект «ЄДСМ» затверджений на усіх без винятку рівнях. Затверджений постановою КМУ до практичного впровадження, є в рішеннях РНБО починаючі з 2005 року, пройшов усі головні експертні установи держави і має позитивні висновки. Проект присутній в економічних стратегіях усіх президентів. Двічі був проголосований народними депутатами у першому читанні конституційною більшістю, в різних скликаннях Верховної Ради. Результатом впровадження «ЄДСМ» буде миттєве зростання реального ВВП у 6 разів.

— А якщо Зеленський не запровадить ЄДСМ?

— У нас створені дуже великі громадські об’єднання, які мають достатньо мереж. Серед них є і чорнобильці, і афганці і профспілки. Вони здатні донести інформацію про «ЄДСМ» до ЗМІ та громадян. На скільки мені відомо, систему підтримують депутати різних парламентських фракції. Тому, я вірю, що рано чи пізно ЄДСМ запровадять в Україні і проект неодмінно продемонструє миттєве зростання соціально-економічних стандартів. На сьогоднішній день, не має механізму переходу країни на ринкову економічну модель, окрім комплексного інтегрованого проекту «ЄДСМ». Будь-яка затримка впровадження проекту негативно вплине на економічний стан та майбутній розвиток країни.

Тому, зараз єдиний шлях це — зміна системи. Оскільки економіка впливає на всі сфери громадського життя, ЄДСМ є механізмом і шляхом для нового управління, побудови справжньої ринкової економіки і зростання добробуту громадян.