У Дніпрі на Краснопільському кладовищі підняли прапори

14 жовтня, на День захисника України дніпровці поїхали на Краснопільське кладовище відвідати могили полеглих бійців. Серед них — чимало ветеранів війни з Росією та волонтерів. Вони взяли з собою осінні квіти, щоб покласти їх на могили Героїв.

— Я впевнений, що ми зможемо захистити нашу державу від будь-якого ворога. Навіть тоді, коли нас лякають його силою і непереможністю. Але для нас символом непереможності є любов до України. Ми ніколи не станемо на коліна. Я дуже вдячний вам, за те, що ви пам’ятаєте наших полеглих. Війна ще не закінчена. Україна існує вже тисячу років і я впевнений, що вона житиме і надалі, — сказав волонтер Василь Чабанов.

Краснопільське військове кладовище зустріло патріотів туманом та вологим повітрям.

На могилах тимчасово невідомих захисників України поступово з’являються імена.

На честь загиблих присутні стали на коліна і вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання та приспустили прапори.

Священики Православної Церкви України помолилися за душі Героїв.

— Одного разу я спілкувався з тяжкопораненим бійцем, — розповідає отець Мар’ян. — Він мені сказав таке: «Воювати не страшно. Страшно, що наші справи можуть забути і вони стануть нікому не потрібними». Саме тому варто боятися безпам’ятства.

Сьогодні це військове кладовище, яке так спонтанно створили в 2014 році, об’єднало багатьох. Не тільки за національностями, місцем проживання та релігійними переконаннями. Воно об’єднало всіх тих, хто боронив нашу землю, захищав нашу державу. І велика дяка тим, хто великою жертовністю відвоював нашу незалежність. Завдяки нашим захисникам ми не боїмося обстрілів і можемо стояти під мирним небом на відкритій площі.

Велика подяка та шана ветеранам війни з Росією і тим хлопцям та дівчатам, які сьогодні стоять в строю та захищають Україну. Подяка їм не лише від нас — дорослих, але і від дітей, які сьогодні підростають та усвідомлюють велику жертву покладену за незалежність.

Нехай Краснопільське кладовище буде місцем, куди ми можемо прийти і згадати наших полеглих побратимів. Ми їх любимо. Можливо десь невидимо, але вони допомагають нам вирулити з різних життєвих ситуацій. Війна триває. Нехай Господь нас укріплює, а цим спочилим воїнам дарує вічний спокій.

Біля меморіалу, на флагштоці повісили державний синьо-жовтий та національний — червоно-чорний прапори. Поки стяги вирішили залишити приспущеними.