Юрій Буздуган: Стара економіка вже здохла
і вона навіть не здатна маніпулятивно показати зростання.
Рано, чи пізно, але пандемія коронавірусу скінчиться. Україна та світ зіткнуться з новими викликами. Чи зможуть вони впоратися з ними, i-ua.tv запитав у експерта з питань індустріалізації Юрія Буздугана.
— Якою буде посткарантинна Україна та її місце у світі?
— Я не вважаю карантин значимим явищем. Зараз відбуваються набагато важливіші процеси, які серйозніше впливають на життя кожного окремого українця, України і світу в цілому. По-перше, прямо зараз йде перебудова світової економіки. Неоліберальна економіка, яку колись назвали рейганомікою, здохла. І це — вже очевидно для всіх. У що ця перебудова виллється, я не знаю, але ясно одне. Стара економіка вже не працює, її немає і вона навіть не здатна маніпулятивно показати зростання.
По-друге, зараз закінчується геополітичний цикл, який умовно можна назвати Четвертою світовою війною. Вона почалася у 1991 році і завершується, за моїми оцінками, у поточному році. Тому, питання коронавірусу на цьому тлі настільки незначне, що я навіть не знаю, що можна про нього сказати.
— Тобто, коронавірус, ні на Україну, ні на геополітичні процеси не вплине взагалі?
— Це — муляж. Епідемія є, але важлива вона не сама по собі, а тому, що її обов’язково використають і для перебудови світової економіки, і для перебудови геополітичної геометрії. Але це станеться не через вірус, а тому, що була світова війна і відбулася перебудова глобальної економіки. Наприклад, зараз настане кінець Євросоюзу. До речі, він вже настав. Європейського союзу немає, бо кожна країна рятується сама по собі. Євросоюз не пережив епідемію коронавірусу, але це сталося не через хворобу. А через те, що лідер ЄС — Німеччина була агресором у Четвертій світовій війні, пішла на союз з Росією, виступила проти США і програла. І лише після цього значимим є те, що під час епідемії Німеччина дбала лише про себе.
За моїми прогнозами, Євросоюз помре, або в цьому, або в наступному році. Звісно, він зазнає повільного кінця. Спочатку, його назвуть «реформою ЄС», але в реальності це буде смерть. Зараз там кожна країна сама за себе. Чого лише варті скандали, коли Німеччина перехоплює італійські ліки, маски та обладнання? Ось це — ЄС? Так що ЄС не пережив не коронавірус, а участі у Четвертій світовій війні у якості інструмента агресора.
— На Вашу думку, коронавірус — це природня хвороба, чи рукотворна?
— Я не знаю, рукотворна, чи ні. Якщо рукотворна, я хотів би зняти капелюха перед тими, хто використав саме її. Сто років тому ми мали епідемію іспанки. На землі тоді мешкало півтора мільярда людей, із них захворіло півмільярда. Тобто, занедужав кожен третій. Із хворих, помер кожен десятий. Зараз у Китаї підбивають підсумки від коронавірусу. За статистикою Піднебесної, померло 0,7%. У цей же час, смертність від простого грипу приблизно дорівнює 0,5%.
Хочу наголосити наступне: коронавірус — це реальна хвороба, і від неї також помирають. Але тут ми маємо справу з роздутою інформаційною емуляцією. Тому, ті хто використав коронавірус — дуже моральні люди. Значно моральніші ніж ті, хто діяв за минулих геополітичних зіткнень.
— Поясніть.
— Його використали не як реальну загрозу, а як інформаційний муляж. І якщо це так, людству потрібно зняти капелюха. Перебудова світової економічної системи завжди відбувається через глобальну соціальну кризу. Нею стала і пандемія коронавірусу. А тепер, подивіться, наскільки вона м’яка. Попередня перебудова світової економіки почалася з арабо-ізраїльських воєн і закінчилася крахом Радянського Союзу. Тобто, для людства це була страшна соціальна катастрофа. Ми жили в її середині. Згадайте інфляцію 1992 року. Я пам’ятаю, коли на проводи, на жодній могилі не лежало навіть одненької цукерки. Настільки бідними були люди.
А ще до того була Бретон-Вудська система, побудована з 1941 по 1944 роки від Атлантичної карти до Бретонвудських угод. Вона пішла через Другу світову війну — страшну катастрофу для людства, яка закінчилася ядерним бомбардуванням двох міст (Хіросима та Нагасакі — ред.). А зараз ми маємо справу лише з інформаційною емуляцією пандемії. Навіть якщо її використали і спеціально зробили, я знімаю капелюха перед її творцями. Бо пандемія є не стільки трагедією, скільки ілюзією.
— На тлі процесів, що відбуваються, чи можна побачити надії, які говорять про трансформацію світу?
-Я не розумію, чому надію. Перебудова іде прямо зараз. Коли двигун не працює, його ремонтують. Але, якщо він не працює навіть після ремонту, його викидають і замість нього ставлять новий. Зараз відбувається саме це. Будуть ставити новий двигун і по-новому запрацює економіка світу. Тільки не питайте в мене, як. Я не хочу давати таких прогнозів. Звісно, у мене є певне бачення, але цю перебудову робитиму не я. Існує багато варіантів її змін, і розповідати, який з них мені подобається, нікому не цікаво.
Давайте почекаємо рік і вже тоді ми побачимо перші елементи. Можу сказати одне: Україну очікує півтора неприємних роки. Бо перебудова світової економіки означає і перебудову української. Яка у нас була економіка? Верстати перепродавали на металобрухт, металобрухт переправляли на сталь і сталь відправляли закордон. Все. Керувати заводами не залишилося фахівців. Власне, українська економіка стоїть на тих, хто краде заводи і перепродає їх на металобрухт. Слава Богу, що вона скінчиться. Вже давно немає чого продавати. На заміну приватизаторам прийдуть будівничі. Ось, що я точно очікую. Це буде дуже непросто і болюче, але це конче треба зробити. Далі буде легше.