Недодиджиталізація

Під час передвиборчої кампанії президента Володимира Зеленського обіцяли провести диджиталізацію даних. Це модне слово означає переведення інформації в цифрову форму. Зокрема, передбачалося запустити проект «Держава у смартфоні», який мав поліпшити життя пересічним українцям і ускладнити його для корупціонерів. Однак далі президентських роликів диджиталізція не пішла. Депутати не відповідають на електронні листи-звернення громадян, а в апараті Верховної Ради для цих потреб існують дерев’яні скриньки. Іншими словами, влада ховається від народу. У цьому встиг переконатися представник ініціативної групи за невідкладне впровадження ЄДСМ, Іван Марченко. Далі — з його слів.

«Тільки-но у квітні, у Верховній Раді зареєстрували проект закону про ЄДСМ, мій колега і народний депутат України ІІ-го скликання, Дмитро Степанюк, написав звернення до голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Андрія Геруса, з вимогою підтримати документ і відправив його на і-мейл. Я у нього запитую: «У Вас хоч є якесь підтвердження, що звернення потрапило до комітету?». У відповідь почув таке: «Я не знаю». Тому, випросив у Степанюка паперовий екземпляр звернення, щоб зареєструвати його у парламенті.

На минулому тижні, я разом з засновником Руху власників зброї Веніаміном Тимошенком та експертом громадської ради при Держстаті України Анжелою Вороновою ходили до «комітету Геруса». Він зачинений, а відповідь на звернення так і не надійшла. Коротше, ми бродили урядовим кварталом, поки не зайшли до відділу з питань звернень громадян Верховної Ради України. Я зателефонував до чиновників і попросив вийти та прийняти звернення. Утім, зустрітися вони відмовилися, сказавши, що для цього є дерев’яні скриньки. Зрештою, ми туди таки вкинули наші звернення. Щоб дізнатися про їх подальшу долю, нам дали номер телефону відділу апарату Ради.

Телефоную наступного дня — звернення не підходить. Ми, буцімто не фізичні, а юридичні особи. Потім, їх таки передали на відділ реєстрації кореспонденції, але там не працювали комп’ютери. Тож, мені не залишалося нічого іншого, як особисто надіслати звернення з вимогою запровадити ЄДСМ до депутатів комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Взяв 24 електронні адреси парламентарів, але до жодного достукатися так і не вдалося. Пошта видавала помилку відправлення листа. І це при тому, що адреси скриньок я брав на офіційному сайті Верховної Ради!

Як ми — громадянське суспільство — можемо взаємодіяти з владою, якщо вона нас не хоч чути. Якщо вона надає неправильні електронні адреси і намагається заховатися від нас під ковпак? Веніамін Тимошенко мені сказав: «Ти знаєш, поки тут не буде стояти тисяча людей, ніхто не вийде». На жаль, мій колега має рацію. Це сумні реалії сьогодення".

P. S. В той же день, 18 червня, коли герої цієї історії, поневірялися в урядовому кварталі, «відбулось перше засідання Робочої групи по розробці брендингової стратегії Верховної Ради України, де Заступник Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк наголосила, що питання брендингу Верховної Ради України має відповідати сучасним європейським вимогам та відкритості влади. А Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України Микола Шевчук поінформував про напрацювання нових напрямків з відкритості парламенту».

P. S. P.S. На момент публікації цього матеріалу доля паперового екземпляра звернення народного депутата України ІІ-го скликання Дмитра Степанюка до голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса — невідома. Знайти його у вхідній кореспонденції в Головному управлінні документального забезпечення Апарату Верховної Ради України не можуть.