Степан Хмара: «Суспільство розвивається, а в будівництві державних структур ми відстаємо»
На жаль, поки держава існує у потворній формі та при владі знаходиться засилля олігархів.
24 серпня Україні виповниться 29 років. Це — вік дорослих рішень та життєвого досвіду. Що Україні вдалося зробити за 29 років, а що — ні, i-ua.tv запитав у державного діяча Степана Хмари.
— Що, на Вашу думку, є найбільшим здобутком за Українську Незалежність і Найбільшою втратою?
— Здобуток — це юридичне відновлення Української держави. Недоліки — те, що на жаль, нам не вдалося побудувати таку Україну, якою б вона мала бути: демократичну, національну, правову державу. На жаль, поки вона існує у потворній формі та при владі знаходиться засилля олігархів. Я називаю це мафією, яка є компрадорською буржуазією, антидержавною та антиукраїнською. І це — найбільша загроза, яка гальмує нормальний розвиток держави та суспільства.
— Як за 29 років змінився український народ?
— Народ — це поняття загальне. Збільшилася частка креативного нашого патріотичного люду, яка зуміла у 2014 році стати на захист України і не дати Московії ліквідувати нашу державність. І це — найбільше досягнення. Виросле молоде покоління і сформувалася креативна частина українських патріотів, яка здатна найдорожчою ціною стати на захист своєї держави і її суверенітету. Це є зміна. Я не знаю, чи було готове суспільство на початку 90-х років зі зброєю в руках захищати незалежність. Принаймні, я у цьому сумніваюся. А зараз така частина суспільства є. Утім, вона не завжди в такій кількості, як хотілося б. І на жаль, до креативної частина українського суспільства не належить найвище керівництво держави. Тому, суспільство розвивається, а в будівництві державних структур ми відстаємо.
— Що не так було з революціями по-українськи: ми здобували, чи тільки втрачали?
— Тут однозначно відповісти не можна. Наші революції відбувалися поетапно і були незавершеними. В іншому випадку, мала б відбутися зміна системи влади. Та цього не сталося. Стара комуністична малоросійсько-промосковська частина залишилася при владі. Це спричинило болісний розвиток нашої держави. На початку 90-х ми упустили один слушний момент. Треба було швидше і докорінно змінювати владу, розпустивши комуністичний парламент.
— Чому в Україні не працюють реформи?
— Реформи — це поняття дуже неоднозначне. Чому ви думаєте, що вони не працюють? Вони в якійсь мірі спрацювали, але не на користь держави та суспільства. Ось цей олігархат — є наслідком негативних реформ. У 90-х був зруйнований і розграбований промисловий потенціал України. Цього допускати було неможна. Найбільші багатства, які стосуються промисловості і фінансової системи, опинилися в руках жменьки людей — олігархів і антинаціональної буржуазії. І це — те ж реформи, але негативні.
Ситуацію могла б врятувати політична реформа. Вона мала б стати мотором позитивних змін в економіці, гуманітарній сфері та суспільному житті в цілому. Її доречно було провести на початку 90-х років, докорінно змінивши систему влади. Потрібно було розпустити парламент, де існувала комуністична більшість і оголосити дострокові вибори, на яких би перемогли патріотичні сили. Ми мали слушний момент, коли комуністів, як то кажуть, поклали на дно. Однак тоді вони виграли час, а наша демократична еліта не допрацювала. І тому не були проведені дострокові вибори парламенту. В іншому випадку, ми б змінили співвідношення у Верховній Раді.
Тобто, на той час комуністи мали понад 300 голосів у парламенті і з цим не можна було миритися. Справа в тому, що уряд формує Верховна Рада. А такому комуністичному парламенту сформувати українську доброчесну владу не по зубам. Та з перевиборами ми запізнилися і процес тління затягнувся. У результаті, з кожними новими виборами, до парламенту все тяжче приводити нормальних людей.
— Якою Ви бачите Україну на її п’ятдесятиріччя Незалежності?
— Ви знаєте, я хотів би бачити Україну, такою якою вона мала б бути природно. Українською національною демократичною державою, найпотужнішою європейською країною. І знаєте, для цього є усі передумови: територія, географічне розташування, природні багатства та гарний народ. І поки Україна не йтиме шляхом розвитку, над нашою державою завжди висітимуть загрози. Бо слабшого, завжди хочуть скубти сильніші. Сподіваюся, ми нарешті переживемо всі хвороби, і Україна стане такою, як я казав.
Думаю, що наш найнебезпечніший ворог — Російська імперія не доживе до того часу. Об’єктивно час працює проти неї. Потрібно вже сьогодні готуватися до світу в умовах її розпаду. Прямо зараз існують всі умови для її знищення. Саме тому, ми повинні ретельно готуватися, щоб пришвидшити смерть нашого ворога. І, якщо наша українська еліта працюватиме у цьому напрямку, Україна швидше, ніж у свої 50 стане процвітаючою державою.