Веніамін Тимошенко: Держава займається здирництвом

Держава навіть з цієї мінімальної зарплати, яка не забезпечує згаданих базових потреб, ще визискує податки.

Веніамін Тимошенко: Держава займається здирництвом

25 серпня Верховна Рада України вирішили «змилуватися» над народом і підняла мінімальну зарплату до 5 тисяч грн. За фактом, цих дрібних коштів ледь вистачить тільки на задоволення своїх первинних потреб та сплату здирницької комуналки. Освіту за такі гроші не оплатиш, а одяг мабуть доведеться брати з секонд-хендів. То як має реагувати у такій ситуації український люд? Відповідь на це питання дав у своєму коментарі для i-ua.tv представник незалежних профспілок Веніамін Тимошенко.

«Буквально на днях Верховна Рада затвердила своїм рішенням збільшення мінімальної заробітної плати (МЗП) до 5 тисяч грн. По-перше, це — абсолютна маніпуляція. Новий розмір МЗП не ґрунтується на жодних адекватних сучасних розрахунках, немає притомного пояснення чому встановлена саме така мінімальна заробітна плата в Україні. Тим паче, навіть у розмірі 5000 грн. вона не відповідає фактичному прожитковому мінімуму. За логікою, якщо людина працює, вона має за ці кошти самостійно фінансувати свої базові потреби: їжа, одяг, комуналка, проїзд, медикаменти, шкільні зошити для дитини, бо інакше в такій роботі немає сенсу та логіки. Тобто, це — той скромний набір абсолютно базових потреб, які повинні забезпечуватися за рахунок МЗП. Ми ж навіть не говоримо про відвідування Віденської опери.

А давайте ще порахуємо скільки насправді отримає працівник з тієї МЗП, за фактом, із 5000 грн. вираховують ПДФО та Військовий збір (сумарно 19,5%) і працівник отримає на руки лише 4025 грн. А роботодавець ще має додати зверху 22% ЄСВ, а це ще 1100 грн. Тобто, держава навіть з цієї мінімальної зарплати, яка не забезпечує згаданих базових потреб, ще визискує податки, тобто займається здирництвом. На сьогоднішній день не оподатковується лише так заний «неоподаткований прожитковий мінімум», який складає 17 грн. Цей розмір встановили ще за царя Гороха десятки років тому! Це ж абсурд! Тобто всі ваші доходи більше 17 грн. мають оподатковуватися. Взагалі немає логіки оподатковувати мінімальну зарплату, бо це межа бідності і таким людям потрібно допомагати, а не визискувати податки. Але кому в цій державі потрібна логіка. Тобто, ніякої мови про справедливість чи соціальну державу немає. Є здирництво. Держава не забезпечує сервіси та послуги, які прописані в законах і Конституції: медицину, освіту, безпеку, доступ до правосуддя, а гроші — давай!

А якщо порахувати що людині залишається з тих 4.025 грн. після купівлі харчів на місяць, оплати проїзду, на роботу та з роботи, до речі, і сплати комуналки? Нічого. Скоріше за все, людині доведеться брати в борг, або просити у «соціальної» і «правової» держави субсидію. Тобто, ця МЗП абсолютно не відповідає базовим потребам людини. Її маніпулятивні підняття скоріше не про зарплати, а про податки. Просто зараз збільшення МЗП прилетить новими податками для тих же ФОПів. Ці гроші ФОПи будуть вимушені компенсувати за рахунок підняття цінників для умовних помідорів, які ви купуватимете у кіосках. Значить буде інфляція — це реакція ринку на збільшення мінімалки.

Але зверніть увагу, МЗП завжди збільшують перед виборами, кожна влада таким чином розраховує на найзлиденніший прошарок населення та на армію держслужбовців, для яких підняття МЗП має конкретне значення — для працюючих за мінімалку — це пару гривень до жебрацького сімейного бюджету, для чиновників — автоматичне підняття їх зарплат з доплатами та преміями «за вислугу та ефективність».

На превеликий жаль, на фоні державного здирництва, абсолютна більшість населення навіть не цікавиться питанням розмірів податків та куди вони зникають. Опустивши голови, люди тихо сплачують ці кошти. А якщо ти мовчиш та не чиниш жодного опору — тебе все влаштовує. Навіть жебрацька мінімалка у 5000 грн., а за фактом, 4.000 грн. Тебе влаштовує, що у тебе немає ні безпеки, ні правосуддя, ні медицини, ні освіти, що у твоїх дітей немає ніяких перспектив. Значить все нормально, для чиновників це сигнал — можна нагибати й далі, больовий поріг не досягнуто. Ось так ми живемо і будемо так жити, поки суспільство не очуняє від летаргічного сну і не вирішить жити якісним життям, поки не почне питати у чиновників куди вони витрачають зібрані податки та звідки взялося їх казкове майно із декларацій.

Рекомендовані публікації