Володимир Волков: Партнерські відносини з Китаєм — це єдиний вихід для збереження євроатлантичної інтеграції
Утім, між Україною і Піднебесною зараз не все так просто.
Про що насправді говорили Путін та Байден, можна тільки здогадуватися. ЗМІ публікує лише офіційні, канцелярські заяви. Та чи їх достатньо для того, аби зробити висновки? А може Україні варто поставити на інших міжнародних партнерів? Голова Української військової організації «Спас — 23» Володимир Волков вважає, що Україні треба налагодити відносини з Китаєм. Про важливість партнерства з Піднебесною він розповів у інтерв’ю для i-ua.tv.
— Чому для України є настільки важливими добрі відносини з Китаєм?
— Перш за все, вони зможуть зберегти курс на євроатлантичну інтеграцію України. Наразі він опинився під серйозною загрозою. Перемовини наших друзів зі США з путінською Росією можуть закрити доступ до руху України в Євроатлантичний Альянс. Ми для великих гравців — лише розмінна монета, яка має ризик знову опинитися у зоні впливу агресорів з Кремля. Тому, єдиний вихід для збереження українського курсу на НАТО — це відносини з Китаєм. Розгортання повномасштабних економічних, гуманітарних та соціальних програм.
— Чому саме Китай? Нащо Піднебесній наша євроатлантична інтеграція?
— А для чого запускалися такі проекти як «Один пояс, один шлях» (глобальна стратегія інфраструктури, яку у 2013 році ухвалив уряд КНР для інвестування у майже 70 країн та міжнародних організацій — ред.)? На його меті — поновлення Великого шовкового шляху. Наразі Китай дуже зацікавлений у європейському ринку. Його уряд не знайшов кращої бази для сервісу, складування і хабу, ніж Україна. Повторюся ще раз: Піднебесна зацікавлена у відносинах з Європою. З Росією вона їх вже побудувала на пряму, через Дальній схід та Урал, чи Казахстан. А ось з Європою Китай їх просуватиме через Україну. Саме тому, він підтримає всі наші ініціативи у напрямку до НАТО.
Повірте мені, Китай — партнер, який найбільше за всіх зацікавлений у збереженні вектора євроатлантичної інтеграції України. Наскільки зацікавленні у цьому США, ми вже дізналися по зустрічі Байдена і Путіна в Женеві і їх останній телефонній розмові. Росія хоче залишити Україну у зоні свого впливу.
— Путін істерить, він не хоче бачити Україну в НАТО і ставить умови Заходу.
— Абсолютно вірно. США, думає, перш за все, про власні інтереси, а тому не проти дружити з Росією. Щоб досягти успіху, Україна має стати самостійним гравцем. А міцні партнерські відносини з Китаєм — це єдиний вихід для збереження євроатлантичної інтеграції. Утім, між Україною і Піднебесною зараз не все так просто.
— Чому?
— Усе почалося у 2013 році із зерна. Тоді Україна взяла від Китаю оплату на 2 мільярди 850 мільйонів доларів наперед. На сьогоднішній момент, жодної тони зерна ми їм так і не поставили. Яценюк і всі інші називали цю угоду корупційною і приписували її авторство уряду Януковича. Але сам факт незмінний. Ми перед Китаєм залишилися в боргу.
Другий ганебний факт — це «Мотор Січ». Україна взяла з Піднебесної майже 3 мільярди інвестицій, але потім почався реверс, щось на кшталт націоналізації підприємства. Але і тут китайське керівництво проявило мудрість і зробило крок на випередження від явного конфлікту. У Гаазький суд проти України подали позов 6 фізичних осіб на 4 мільярди 590 мільйонів доларів. Думаю, у будь-якому випадку, за ними стоїть Пекін. Мабуть, нам зробили реверанс? У суд подали позов фізичні особи, залишивши українському керівництву можливість для політичного врегулювання.
Тобто, якщо в 2022 році відбудеться зустріч українського та китайського президентів, України є шанс вирішити усі питання пов’язані з «Мотор Січ» за допомогою рації та дипломатії. Саме тому, я наполягаю, на поліпшенні відносин з Піднебесною. На жаль, перемовини Байдена та Путіна закривають можливість для України шляху у західному напрямку та продовження політики у напрямку до європейської інтеграції.
— Як, на Вашу думку, можна поліпшити відносини з Китаєм?
— Давайте починаємо з простих зрозумілих та надійних засобів, з народної дипломатії, з обміну студентами. Насправді, це — дуже гарний формат. Бо обмін студентами передбачає і обмін ідеями молоді обох країн. Молоді люди, на етапі спільного навчання, формують міжособистісні стосунки, у майбутньому, вони неодмінно закладуть відносини на рівні національних еліт. Так чи інакше хтось із сьогоднішніх студентів вийде на рівень політика, чи державного службовця. І це допоможе налагодити відносини з китайською елітою, яка все більше і більше стає панівною у світі.
Можливо, комусь такий проект здаватиметься дрібним. Утім, він зможе витягнути Україну з пастки великих гравців, які використовують її у своїй грі як пішака. Зрештою, їх можна зрозуміти. Будь-яка країна ставить власні інтереси на перший план. Утім, де ми з вами, де Україна, зрозуміло, що це дуже невигідно для нас. Ми також маємо свої інтереси, і ми не хочемо бути пішаком, фішкою, ставкою у інтригах більш потужних гравців.
Зараз я би порекомендував керівництву України виходити на рівень самостійних міжнародних відносин виключно в інтересах держави. А це — прямі контакти та відповідальність за долю нації. Думаю, студенти нас — Україну врятують, як вони це робили завжди. Як вони це зробили на Майдані Незалежності в Києві, коли зупини процес скатування України у російське болото та згортання євроінтеграції. Як студенти зробили це в Китаю коли врятували демократію на площі Тяньаньмень, і Піднебесна обрала курс під назвою «одна країна, два строї». Так само молодь зможе протягнути руку допомоги і зараз. Врятувати євроатлантичний вектор України, шляхом обміну студентами двох дружніх країн.
Слава Україні!
