Історія війни проти мирної України. Світ повинен знати правду. «побєдобєсіє».

Це було сказано, як і у всі попередні роки, в угарі победобєсія.

Термін «побєдобєсіє» придумав в 2005 році професор Санкт-Петербурзької духовної академії протоієрей Георгій Митрофанов. Це слово з дивовижною точністю відобразило суть головної міфологеми путінського фашизму.

9 травня — основна державна ідеологія. Раніше був комунізм, а потім — культ перемоги. І РФ живе у цьому 9 травні перманентно, постійно чекає «ворога у воріт», якщо не НАТО, то «бандерівці» які являють собою «величезну небезпеку».

Всі ці плакати та промови, які повторюються щороку 9 травня — ігнорують сучасність. Прапорці, паради, фільми — вже не викликають почуттів, а розмова про головну подію ХХ століття не відповідає масштабу самої події.

«Велика Перемога» з того ж символічного ряду, що і «Севастополь — місто російської слави», «Крим — наш!», «Новороссия». Яким же буде «свято перемоги» цього року, скоро дізнаємось!

Ідеолог Третього райху Йозеф Геббельс сформулював: «Що більшою є брехня, то легше в неї повірять». Післявоєнні радянські пропагандисти й нинішні їхні російські підспівувачі активно користувалися й користуються геббельсівськими методиками. І вже 20 років ними користується путінська кліка.

Ці ж методики допомогли Кремлю в розробці нової «релігії» — «денацифікація і демілітаризація». Ця «релігія» стала офіційним обґрунтуванням вторгнення в Україну. Путін говорив, що «неонацисти» в Україні, яких підтримують західні «ляльководи», можуть оголосити війну РФ, і війна єдиний спосіб вирішити цю проблему. Денацифікація дуже пов’язана з темою війни (побєдобєсієм) .

Це означає заперечення путіним існування українців як нації! Це означає — ставайте українці росіянами, а то ми вас знищимо та закатуємо! Цей план безумовно нацистський. Навіть більше, після півтора місяця великої війни в Україні і фактичної поразки Московії, вони не відмовляються від своєї «величної» мрії.

Антиукраїнський сказ, який розповсюджується протягом тридцяти років, вилився врешті-решт у нинішню спробу знищення України як держави. Мета — проковтнути Україну як політичну та культурно-історичну спільність. Для цього всі методи використовуються. Як-то кажуть, по повній програмі.

Під час війни поняття мужності часто асоціюється з агресією та женоненависництвом — коли жінка та її тіло стають «територією завоювання», говориться в доповіді UNICEF.

Сексуалізоване насильство у воєнний час відрізняється набагато більшою жорстокістю, часто воно пов'язане не зі статевим потягом, а з бажанням продемонструвати владу та домінування.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch 3 квітня опублікувала доповідь про вбивства російськими військовими мирних жителів, зґвалтування та пограбування в районі Києва, Чернігова, Сум та Харкова. Жителька села Мала Рогань з Харківської області розповіла правозахисникам, що 13 березня російський військовослужбовець побив її, кілька разів зґвалтував та порізав їй обличчя та шию. Їй вдалося втекти до Харкова, де їй надали медичну допомогу.

«Близько 25 дівчат і жінок віком від 14 до 24 років були систематично зґвалтовані під час окупації в підвалі одного будинку в Бучі. Дев'ять з них вагітні. Російські солдати сказали їм, що згвалтують їх до такої міри, що вони не захочуть сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей».

Повідомляється в репортажі Бі-Бі-Сі

В Гостомелі в приватному будинку знайшли 4-х повішених людей 55−60 років. У них були зв’язані руки і ноги, на тілі сліди туртур. А також зґвалтовану та вбиту дівчину 15-ти років.

Біля траси за 20 км від Києва під ковдрою присипаною землею знайшли тіла 5-х мертвих голих жінок, яких російські нелюди намагалися спалити. Міноборони вже написало про це твіти.

Вдалося встановити особу російського окупанта, що зґвалтував немовля. Його ім’я Олексій Бичков, він родом із Пскова. «Він відправляв товаришам відео того, що робить з немовлям, як знущається», — про це розповів президент Зеленський у своєму зверненні до парламенту Литви.

Відомі випадки педофільства!

Генеральна прокурорка України Ірина Венедиктова повідомляла про встановлення особи російського військовослужбовця, який разом із товаришем по службі неодноразово ґвалтував жінку в селі Шевченкове Броварського району. Історію цієї жінки, чий чоловік був убитий російськими солдатами, минулого тижня розповіла лондонська The Times.

Наразі ООН закликала розслідувати згвалтування жінок в Україні, та зазначила, що жорстокість проти українських мирних жителів зайшла за всі червоні лінії.

Згвалтування під час збройних конфліктів вважаються воєнним злочином. Стаття 4 протоколу II Женевських конвенцій забороняє «у будь-який час і в будь-якому місці… наругу над людською гідністю, зокрема, принизливе та образливе поводження, згвалтування, примус до проституції або непристойне посягання у будь-якій формі». На міжнародному рівні вироки за військові злочини ухвалює Міжнародний військовий трибунал. Залежно від тяжкості злочину, суд може призначити покарання до 30 років позбавлення волі (у виняткових випадках — довічний ув'язнення), штраф або конфіскацію майна, отриманого злочинним шляхом.

Війна в Україні йде й у формі терору росіян-мародерів. Військові РФ, як свідчать відеозаписи у відділеннях зв'язку Білорусі, займаються великомасштабним мародерством. З одного боку, це легко пояснити: бурятські, волгоградські та ін. чоловіки потрапляють у заможну Україну і вони бачать, як «жирують укри-нацисти». Керівництво дозволило їм все, включаючи кару для тих хто «живуть краще за них». Вони забирають «трофеї», щоб відправити їх своїм жебракам, а перед цим чи після цього вершать свій «праведний суд» над тими, хто потрапив їм під садистську руку.

Без сумніву, якби солдатів з «немитої росії» помилково висадили на підмосковній Рубльовці, ефект був би тим самим, бо це не армія, а зграя головорізів-дикунів у одностроях.

Вже поіменно відомі всі мародери, які розграбували Київщину, відомі їх телефони та адреси. Але ж для своїх співплеменників вони — герої, які «визволяли світ від фашистів і бандерівців».

Так само як у 1945 році з Німеччини, Австрії, Польщі, Чехословаччини, Угорщини їхні діди-прадіди везли свої «законні трофеї», залишаючи десятки тисяч згвалтованих і понівечених жінок. Все повторюється… І це є теж саме пресловуте побєдобєсіє!

Страшний народ, якому втрачати нічого. Він заздрісний, безрозсудний і злісний. Це чудова соціальна база для будь-якого лиходійства.

На території України ще багато буде відкриватися подібних злочинів. Бо ми воюємо не з цивілізацією, а з людьми які зупинились в своєму розвитку багато поколінь тому. Які ненавидять цивілізований світ і ладні за будь-яких умов його знищити.

Маріуполь, Буча, Гостомель, Ірпінь, Чернігів, Суми, Миколаїв… Ще 49 днів тому журналісти світових ЗМІ не знали, де ставити наголоси в цих назвах. Нині знають. І ставлять їх в один ряд із Катинню, Бабиним Яром, Грозним.

На нашій планеті з'явилася країна з ядерною зброєю, з непередбачуваною, небезпечною владою та з диким, злодійкуватим населенням. Захід нарешті зрозумів: немає надії на путіна, на російський істеблішмент та російське суспільство. На землі більше немає суб'єкта міжнародного права під назвою РФ. Є лише територія підвищеної небезпеки і цю небезпеку треба ліквідувати.