Пороблено в Києві. Чи піде на експорт?

Патронами (теж не тими, що в «зоні АТО») представницького заходу виступили Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман і глава КМДА Віталій Кличко — дарма, що жоден з них «не вистрелив» (сиріч, не з’явився) перед учасниками.

На тлі нескінченних кривавих спалахів українсько-російської війни на Донбасі, черговий вибух чиновницького блюзнірства і тилової байдужості стався днями у Києві в ході ІІІ Національного форуму з підтримки експорту, організованого Торгово-промислової палатою України спільно з Київською міською державною адміністрацією. Патронами (теж не тими, що в «зоні АТО») представницького заходу виступили Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман і глава КМДА Віталій Кличко — дарма, що жоден з них «не вистрелив» (сиріч, не з’явився) перед учасниками.

Згідно з повідомленням на офіційному сайті ТППУ, ключовими питаннями, винесеними на форум, були: можливості сприяння експортерам з боку держави; відкриття українськими виробниками нових ринків та здолання існуючих бар’єрів; цікаві практики просування різних груп товарів на експорт тощо. Виразних відповідей на них шукали понад 400 присутніх вітчизняних суб’єктів бізнесу та 60 гостей із 31 країни світу, у супроводі безлічі журналістів, телеоператорів.

Що ж довелося почути, а згодом — і прямо на собі відчути поборникам Української Справи під час доповідей і дискусій?

У потоці озвученого офіціозу ключовими були тези про те, що «реформи в країні дали новий поштовх розвитку підприємництва», «український експорт на зовнішні ринки нарешті показує тенденції до зростання», «Євросоюз заохочує нарощування економічних зв’язків з Україною» тощо.

Так, звісно, спостерігався економічний спад у 2014 році (а як щодо 2015, 2016, 2017 ?) унаслідок «відокремлення частини територій» (і ніякої тобі війни в Україні — саме це слово табуювалося допущеними до мікрофону ораторами). Так, є певні проблеми з корупцією, бюрократією, браком кваліфікованих кадрів на різних щаблях (і це — на тлі показушних затримань корумпованих посадовців, приурочених до звіту Генпрокурора України у Верховній Раді). Так, фіксується відтік здібної молоді і «робочих рук» за межі країни (і бравада одного з промовців тим, як державні відомства допомагають працевлаштуватися за кордоном українським студентам). Але ж в цілому — все у нас у «молочному шоколаді» (он як у світі облизуються на продукцію наших молочарів!)

Піковим моментом форуму стало восхваління скорого зняття мораторію на продаж українських земель сільськогосподарського призначення.

Мовляв, відтак і інвестиції рікою потечуть, і робота банківської системи стабілізується, і село життю зарадіє, і харчі для містян здешевіють. До того, що аж закралися сумніви: чи не є сенсом усього цього дійства рекламування перед потенційними іноземними покупцями нашого основного товару, який ось-ось дістануть з-під прилавку?

Наче відкрилося якесь задзеркалля в центрі столиці, і в ньому — дві України…

Одна — де живуть десятки мільйонів громадян, чиїми повсякденними реаліями є:

• «гібридна війна» з країною-агресором, а насправді договірняк між кланами олігархів України та РФ по знищенню активної частини населення, що бореться за нашу Незалежність;
• щоденні загибелі, каліцтва найкращих синів Вітчизни, тріпотіння сердець матерів, дружин і діток від болю втрати своїх найдорожчих людей;
• лікування, протезування скалічених воїнів без рук — без ніг лише за кошти, зібрані волонтерами;
• геноцид проти власного народу — усезростаюче безробіття, шалені комунальні тарифи, жебрацькі пенсії, з яких ще й беруть 5% військового збору на війну (хоч війни й «немає», є «АТО»);
• недоступність соціальної медицини, особливо для старих і малозабезпечених, адже один день перебування в реанімації забирає 5 тис. грн. лише на ліки, у звичайній палаті — до 2 тис. грн., поширення епідемій туберкульозу, СНІД, вірусних гепатитів;
• профанація середньої і вищої освіти, її «оновлений» примітивно-сервісний зміст, властивий для закабалених країн третього світу тощо.

Друга — штучно відокремлена від маси народу, псевдоелітарна, представлена «достойниками», які у тому числі прибули покрасуватися й «обмінятися думками» на даному форумі.

Причому, як виявилося, думки представників «не їхньої» України їх абсолютно не цікавлять.

Зокрема, присутнім у залі націонал-патріотичним активістам вдалося випросити у модераторів кілька хвилин для слова лише перед останньою «кавою-брейк».

Найперше, з чим звернулись до присутніх підприємців, діячів української діаспори, журналістів — припиніть легковажити з гендлюванням кращими в світі чорноземами, краще дослухайтеся до думки широкої громадськості, яка наполягає: продавати українську землю, за яку кожного дня гинуть наші хлопці — не можна! «Шановні, хоч наприкінці вашого зібрання — встаньте та вшануйте пам’ять Героїв, полеглих на війні!»

Миттєво вимкнули мікрофон…

«Але чому? Що такого було сказано невірно?!» — «Не передбачено програмою, тут не те місце, де мітингують…», і на додаток у напівголосу: «Якщо будете наполягати, викличуть поліцію, виведуть з приміщення у кайданках…»

У розпачі дивились у багатолюдну залу, шукали підтримки… Її не було, самі лиш пусті або відведені очі. Урешті всі поспіхом попрямували до столиків з напоями і печивом. Вдалося зачепили одного з представників «української діаспори», спробували дізнатися, як він особисто ставиться до питання продажу Материнської Землі. Відповів, що воліє з усіма попити чаю…

Збіговисько манкуртів і перевертнів повільно, мов щільна болотяна твань, закрилося над декількома відважними шибайголовами, що були його розбурхали. І, схоже, добряче налякали.

Осмислюючи те, що відбулося, розумієш абсолютну брехливість бюрократичного штампу, внесеного у підсумкову резолюцію ІІІ Національного форуму з підтримки експорту: «Пропозиції та побажання, висловлені на форумі, будуть винесені Торгово-промисловою палатою України на розгляд Уряду й інших центральних органів влади України».

Нічого нікуди не буде винесено, як і не вдасться досягнути справжньої підтримки для національного товаровиробника і експортера.

Бо там, де зневажається святе — ні за що тримається й земне.

У Києві — пороблено. Хто ж таке стане закупати?

Післяслово до читача

Друже, порівняй нижченаведену та верхню картинки. Скільки в них схожостей і відмінностей?

То може, вся справа — саме в цьому?