Вчителювання на окупованих територіях: професійний обов’язок чи колабораціонізм?

З початком повномасштабного вторгнення навчальні заклади в Україні пішли на канікули. Проте війна не закінчилася через 2−3 тижні, тому працівникам освіти довелося виходити із ситуації — переважна більшість ВНЗ, коледжів, ліцеїв і шкіл працювала дистанційно.

Вчителювання на окупованих територіях: професійний обов’язок чи колабораціонізм?

Однак деякі освітні будівлі були розташовані на тимчасово окупованих територіях. Вони також працювали онлайн (хоча працівники ходили на роботу), допоки російська влада не призначила своїх директорів.

Для співпраці треба написати заяву. Окупанти обіцяють великі гроші та хороше ставлення, на що деякі люди ведуться. Зазвичай українська влада виплачує зарплату робітникам державних шкіл на окупованих територіях. Але попри це дехто погоджується на дві оплати: українську та російську.

Думки експертів розходяться щодо цієї теми. З одного боку, вчитель — це перш за все професіонал, який навчає будь-яку дитину. І навіть якщо він не згодний з якимись речами у своєму предметі, він все одно має бути об’єктивним. Тому така людина буде вчителювати, незважаючи на те, хто їй платить.

З іншого боку, це явна співпраця з окупантами, згода на їхні правила. І якщо це вчитель математики, наприклад, то 2+2 буде 4 і в Україні, і в США, і в росії. А якщо він викладає гуманітарні науки, історію чи літературу, то російська інформація буде відрізнятися від української. А це вже пряма пропаганда та промивання мізків.

Суддя конституційного суду у відставці Віктор Шишкін вважає, «якщо вони отримують заробітну плату від української держави, а потім пішли ще додатково на платню, яку їм дає окупант за те, що вони проводять політику окупаційної влади по відношенню до нашого населення, — вони колаборанти». Але чи буде вважатися колаборантом той вчитель, який не отримує зарплатню від своєї влади та працює на окупаційну, щоб вижити?

Голова правління ГС «Національна Асамблея України» Іван Пєтухов розуміє двоякість питання, але попри це все одно вважає, що «вчителів-колаборантів мають дискваліфікувати, як мінімум». Така людина не може бути вчителем, вважає Пєтухов.

15 березня в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів». Він передбачає встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність.

Згідно із законом, громадянин України вважається колаборантом, якщо він:

  • публічно заперечує збройну агресію проти держави;
  • встановлює тимчасову окупацію частини території України;
  • публічно закликає до підтримки рішень та/або дій держави-агресора;
  • співпрацює з державою-агресором;
  • не визнає державний суверенітет України над тимчасово окупованими територіями;
  • займається пропагандою в навчальних закладах з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти Української держави;
  • займається діяльністю в навчальному закладі, яка спрямована на впровадження освітніх стандартів держави-агресора;
  • передає матеріальні ресурси незаконним збройним чи воєнізованим формуванням на тимчасово окупованій території;
  • впроваджує господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором;
  • добровільно займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади на тимчасово окупованій території;
  • бере участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів;
  • публічно закликає до проведення таких незаконних заходів;
  • організовує та проводить заходи політичного характеру у співпраці з державою-агресором, які спрямовані на підтримку держави-агресора;
  • бере активну участь у таких заходах;
  • добровільно займає посаду в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території;
  • добровільно бере участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території;
  • надає таким формуванням допомогу у веденні бойових дій проти ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту України;
  • ухвалює рішення, які призвели до загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

«У квітні було проголосовано і підписано Закон щодо змін до існуючого законодавства в частині колабораціонізму. Ці зміни вже є у статті 111, де чітко визначено: що це за явище „колабораціонізм“ і як його потрібно карати. Усім вчителям, педагогам, які пішли на співпрацю з ворогом, чітко передбачене покарання», — розказала Ірина Констанкевич, народна депутатка України та перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Усе перелічене, в залежності від ситуації, карається:

  • позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та/або
  • покарання у вигляді виправних робіт строком до 2 років або арешту до 6 місяців, або позбавленням волі до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю від 10 до 15 років та/або
  • штрафом до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком від 10 до 15 років та з конфіскацією майна та/або
  • позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої та/або
  • позбавленням волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої та/або
  • позбавленням волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої та/або
  • позбавленням волі на строк від 15 років або довічним позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

Проте закон не може передбачити всі ситуації. У кожному випадку правоохоронні органи повинні розбиратися індивідуально, вважає адвокат і колишній військовий прокурор Анатолій Маркевич:

«Якщо це громадянин України і він добровільно погодився співпрацювати з окупаційною адміністрацією, тут є підстави говорити, що це може бути колабораціонізм, тобто діяльність, яка шкодить Україні. Якщо це був примус, або людину поставили у важкі життєві умови і вона була змушена під тиском іти на співпрацю, то тут уже треба розбиратися».

До конкретної життєвої ситуації правоохоронні органи застосовують закон, тлумачать його. Тому в кожній справі будуть розбиратися окремо. І якщо все ж таки людина займалася діяльністю, яка суперечить інтересам держави, це може бути визнано кримінально карним правопорушенням.

«Якщо це було просто виконання обов’язків, але людина ніякою агітаційною діяльністю не займалася, то ми не можемо говорити, що це колаборантська діяльність. Тому це все буде визначатися індивідуально», — додав Маркевич.

Можна наводити безліч прикладів з варіаціями розвитку подій. Тому що кожна справа особлива й умови життя в окупації відрізняються. А чи буде вважатися вчителювання на окупованих територіях колабораціонізмом чи ні — вирішуватимуть правоохоронні органи.