Аквакультура як приклад виходу з корупційної моделі рибного господарства

Про це заявив голова Центру підготовки та розвитку аквакультури України, ексголова державного комітету рибного господарства України Володимир Волков у коментарі телеканалу I-UA.tv.

Він повідомив, що на Черкащині планують запровадити нові підходи щодо штучного вирощування риби.

«Штучне вирощування є пріоритетом місцевих органів самоврядування, тобто ОТГ. Для того, щоб, з одного боку, дати можливість профільним підприємцям, а, з іншого боку, зупинити тенденцію „все схвачено, за все заплачено“. Потрібні нові, сучасні підходи. Зараз дуже важливо робити стратегічні кроки в програмі штучного вирощування», — зазначив Волков.

Як такої державної програми з аквакультури наразі в Україні не існує, але вже з'явився новий закон, який сьогодні регулює промислове та штучне вирощування риби. На думку голови Центру аквакультури, настав час, коли можливо запустити процес формування агропромислових обслуговуючих кооперативів в ОТГ, які б займалися штучним вирощуванням риби.

«Я цей проєкт веду вже понад 3 роки. Коли почалася повномасштабна війна, трохи припинилися процеси. На прикладі ЧЕРКАСИРИБГОСП, який збанкрутував як підприємство ми бачимо вади старого підходу. Враховуючи те, що попередники викачували максимально все, що тільки могли, в кінці залишились банкрутами. Штучним вирощуванням серйозно ніхто не займався, а здебільшого дивилися на промисловий вилов. Підприємство збанкрутіло ще до війни та мало би повернути те, що належить державі, — гідроспоруди — Фонду державного майна України. Але вони ніяк не здаються, намагаються залишити старі корупційні моделі. Місцеві феодали, тримаючись за „кормушку“, викручують руки новим ініціативам, які намагаються втримати сучасний підхід і тенденції нового законодавства. Але якби там не було, нам все-таки вдалося змусити УКРРИБУ подати в суд на повернення державного майна», — розповів він.

Черкаський господарський суд прийняв рішення про повернення гідроспоруд державі, після чого виконавча служба видала наказ про примусове повернення майна. Але, за словами Волкова, немає чіткої позиції ні в УКРРИБІ, ні в Держагентстві, ні в Агропромисловому комплексі України (АПК). Профільний заступник міністра Віталій Головня не демонструє нових підходів, а виглядає на фоні цих подій, як «представник старої моделі».

«Ми не бачимо рішучих дій з боку АПК і профільного заступника. Він тягне резину, усе робить, аби тільки не повертати гідроспоруди державі. Тому що після повернення одразу буде оголошений конкурс згідно з новим законом. Місцева громада отримала шанс на упорядкування цього процесу, тобто на прийняття рішення брати участь у цій роботі. Але верхівка продовжує жити тими стандартами, якими жила до цього, і не дає можливості це зробити таким чином, як „каже законодавство“ та наполягає суд», — підкреслив голова Центру аквакультури.

Він припустив, що заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня, прикриває феодалів на місці чи боїться. Таким чином Володимир Волков був вимушений звернутися до першого заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького з проханням втрутитися в ситуацію.

«Тарасе Миколайовичу, вітаю. Маю надію, що у Вас все добре. Дуже потрібна Ваша допомога і розуміння щодо питання повернення гідроспоруд Фонду державного майна України від ЧЕРКАСИРИБГОСП (підприємство — банкрут уже 3-й рік). За зверненням УКРРИБИ (уже 3 місяці) вступило в законну силу рішення господарського суду. Видано (уже 2 місяці) наказ виконавчою службою про примусове повернення. Незрозуміла позиція УКРРИБИ — чиї інтереси відстоює державне підприємство? Третій рік не повернуті гідроспоруди Фонду державного майна України (банкрут оренду не платить і не збирається). Знищуються повністю технологічні можливості ставків. Прошу Вашої реакції. Дякую. З повагою Володимир Волков», — йдеться в тексті звернення.

Голова Центру аквакультури назвав осіб, які працюють «у чорну» на гідроспорудах, ставках, незаконно виловлюють рибу на території Черкаської області. Це безпосередньо директор ЧЕРКАСИРИБГОСП Сергій Шмиголь та один з-поміж акціонерів Олексій Ларін.

За його словами, перший дієвий соціально-економічний проєкт аквакультури (штучне вирощування) кардинально може змінити стан речей з питанням процедурної демократії.

17 серпня о 14:00 відбудеться засідання робочої групи з питань розвитку рибного господарства України. Під час заходу будуть обговорені показники роботи галузі в поточному році, імплементація законодавства ЄС в галузі та питання впровадження декларування права на промислове рибальство й дослідний вилов в електронній формі. Засідання відбудеться у Zoom-форматі. Підключитися до заходу можна за посиланням.

«Про аквакультуру нічого. Ні про те, яким чином вона буде розвиватися, ні про те, яким чином буде працювати, ні про те, що отримає місцева громада. Тобто всього цього, на жаль, вони уникають, бо це „кормушка“ для тіньового бізнесу. А запропонований проєкт як пілотний може стати прецедентом, щоб перейти від представницької демократії, яка ж просто законсервувала совок (радянську владу), до процедурної, коли людина кожен день бере участь у своєму житті. Головне — що вони не хочуть міняти механізм. Тобто пробилися наверх і знову продовжують кришувати корупційну модель», — сказав Волков.

За рахунок нових повноважень територіальних громад, зазначає він, цей проєкт може стати дієвим прикладом і сучасним алгоритмом втілення нових економічних і соціальних стосунків на тлі процедурної демократії. Особиста участь у прийнятті рішень профільними підприємцями в межах територіальної громади будує твердий фундамент участі громадянина та громади у формуванні місцевої, обласної та державної політики.

Позиція спікера може не збігатися з позицією редакції.