В Україні відсутня соціальна справедливість — Андрій Новак

— Чому в Україні мінімальна зарплата в 6 разів нижче, ніж у Польщі?

Те, що зараз вийшла інформація про порівняння мінімальної зарплати в Україні та Польщі у 6 разів не на користь нашої країни, не є новиною. Показник мінімальної зарплати, як в нас, так і в Польщі, встановлює держава. Насправді більшість працівників в Польщі та Україні отримують не мінімальну зарплату, а об’єктивну зарплату на своєму підприємстві і тут головний показник середня зарплата. На сьогодні середня зарплата в Україні близько 20 тисяч грн. Саме на це треба орієнтуватися, щоб зрозуміти рівень оплати праці в Україні.

— На жаль, мінімальні зарплати отримують вчителі, вихователі, та інші фахівці. Навряд чи вони захочуть повертатися з міграції з такою різницею оплати праці

Дійсно, в системі освіти, як і в медицині багато працівників, які є некваліфікованими, або які тільки починають свій трудовий шлях, отримують мінімальну зарплату — 8000 тисяч грн. Через війну державі важко знаходити кошти у бюджеті на підняття мінімального окладу освітянам чи медичним працівникам.

— Чому ж тоді знаходяться кошти в бюджеті на зарплати чиновникам, які в середньому за даними Мін'юсту отримують по 62 тисячі грн на місяць?

Дійсно, в Україні є таке явище, як соціальна несправедливість. Це явище було відсутнє з перших років незалежності, хоча формально під час проголошення акту незалежності України і ньому зазначалося, що Україна відмовляється від комуністично-економічної системи та переходить на соціально орієнтовану ринково економічну систему. Проте, якщо слова не підтверджені економічними формулами та співвідношеннями в тому числі в оплаті праці та соціальних платежах, то гарні слова так і залишаться гарними словами.

Для реалізації соціально орієнтованої моделі економіки, треба перш за все закладати соціальну орієнтованість у співвідношення мінімальної зарплати у державному секторі, співвідношення зарплати у різних сферах життя. В освіті, медицині, науці. Тобто закладати певні пріоритети в соціальних платежах з державних та місцевих бюджетів. Все це в Україні досі не реалізовано і тому соціальна орієнтованість ринкової економіки у нас поки що залишається на словах.

— Тоді українці, зокрема молодь, будуть залишатися за кордоном. Як їм виживати на мінімальну зарплату, коли ціни в країні європейські?

— Понад 30 років ми маємо явище українського заробітчанства по цілому світу. І це загальнолюдські мотиви. Адже мігранти які знаходять себе в іншій країні та знаходять нормальну оплату праці, не повертаються у власну країну. А ті, хто не змогли реалізуватися та не змогли знайти своє місце — від безвиході повертаються на батьківщину. Те ж саме стосується українців.

— Від президента В. Зеленського лунають заяви, що як тільки буде безпечно — українці масово почнуть повертатися в країну. Однак, якщо не буде конкретної зарплати, ніхто не хоче повертатися і жити на 8000 тисяч, невже влада це не усвідомлює?

Звичайно. Якщо різниця у зарплатах — в рази, то ніхто не захоче повертатися з міграції, якщо має нормальне місце роботи та житлові умови. Якщо різниця буде у 20−30%, то повернення українців є більш реалістичним. Адже починати життя у чужому середовищу завжди психологічно важко.

На жаль, під час війни кардинально змінити щось у нарахуванні мінімальної зарплати неможливо.

— Чому ж тоді чиновники отримують середню зарплату 62 тисячі на місяць. В АМКУ ще більше — понад 100 тисяч гривень. Що заважає знизити зарплати та премії у держапараті?

Треба розуміти, що вчителів та лікарів більше в 10 разів, ніж чиновників, тому якщо уряд прийме рішення відреагувати на соціальну несправедливість та негативну реакцію суспільства — фонду не вистачить на підняття окладу вчителям.

Тому треба оцінювати об’єктивно загальні статті витрат державного бюджету.

— А як же офшорні схеми?

Це вже інша тема. Адже детінізація української економіки — основне джерело з якого держава може суттєво змінити соціальні платежі у більшу сторону.

Вже багато разів казав, що бачу 4 великих джерела для детінізації української економіки, щоб дало можливість кардинально змінити соціальне становище українців. Перше джерело — офшорні схеми. Друге — ефективне відшкодування ПДВ. Третє — контрабанда на митниці. Четверте — податкові скрутки.

Якби українські правоохоронці та уряд цим зайнялися, то була б можливість, як мінімум на 50% збільшити доходи держбюджету. Це дало б можливість кардинально збільшити соціальні платежі. Починаючи з мінімальних зарплат та пенсій, а також соціальні платежі різним верствам населення.

Однак це питання політичної волі. По-друге, навіть якби цей процес почався, він не є швидким. Тобто, якщо сьогодні приймуть таке рішення, то не варто очікувати, що завтра або після завтра на 50% зросте бюджет. Це комплексне питання. Тому однією постановою це питання не вирішити. У влади має з’явитися бажання реально боротися з корупцією та схематозами, які в Україні працюють практично всі роки незалежності.