Останній пленарний тиждень 9-ї сесії ВРУ VIII скликання. Що чекає на ринок телекомунікацій?
Що чекає на ринок телекомунікацій?
Тритижневі «канікули» депутатів завершуються. 15-го січня розпочнеться останній пленарний тиждень 9-ї сесії ВРУ VIII скликання.
В проекті розкладу засідань практично весь набір законопроектів, що не розглянуто за сесію.
В чергове (на 17.01.2019) заплановані питання інформатизації.
На повторне перше читання виносяться проекти Закону про електронні комунікації (повторне перше читання за дорученням від
На перше читання:
— проект Закону про радіочастотний ресурс України (проект н.д. О. Данченка надано на заміну
— проект Закону про публічні електронні реєстри (проект н.д. О. Данченка надано
На що сподіваються суб’єкти законодавчої ініціативи, залишається загадкою. Але ж електронні комунікації та пов’язаний з ними проект про РЧР давно усім набрид, і не лише громадськості та ринку, але і самим народним обранцям.
А як можуть подобатися законопроекту, які є продовженням дій на ще більшу концентрацію влади в руках гаранта Конституції як в економічній, так і у суспільно-політичній сферах, і жодним чином не направлені на запровадження європейських норм.
Незважаючи на те, що Європейський Союз вже має нові правила (Європейський Кодекс електронних комунікацій та переглянутий Регламент Органу європейських регуляторів електронних комунікацій), що йдуть на заміну старим директивам ЄС і мають на меті сприяти швидкому впровадженню мереж та інновацій наступного покоління, зокрема, технологій 5G у рамках Єдиного Цифрового ринку, забезпеченню повної участі громадян та підприємств ЄС у цифровій економіці, посиленню захисту прав споживачів у сфері електронних комунікацій, впровадженню рятувальної системи громадського сповіщення тощо, ми топчемося на місті і суспільству продовжують «втюхувати стару тухлу рибу». Що гармонізуємо, законодавство агресора? Що нам пропонують?
Проекти Законів «Про електронні комунікації», які:
— суперечать Конституції,
зокрема в частині розширення повноважень президента та позбавлення парламенту повноважень ухвалення державної політики та законодавчого забезпечення державного управління і регулювання у сфері електронних комунікацій;
— порушують вимоги статті 22 Конституції України,
згідно з якими Конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані;
— не відповідають
європейському вектору України та вимогам законодавства ЄС;
— запроваджують норми агресора
щодо
тотального контролю за мережами, інформацією та користувачами (через постійний моніторинг),
посилюють складову поліцейської держави;
— створюють корупційні механізми
контролю та покладання на суб’єкта господарювання (надавача послуг) необґрунтованих зобов’язань;
— суперечать
державній політики на покращення бізнес-клімату в Україні, зокрема через введення збору на фінансування діяльності національного регулятора у вигляді внесків у розмірі не більше 0,2 відсотка від доходів постачальників електронних комунікаційних послуг;
— створюють умови
для узурпації телекомунікаційної галузі України (виключається участь громадськості у обговоренні проектів рішень, акти національного регулятора стають такими, що не потребують обов’язкового узгодження або схвалення органами державної влади, в тому числі Міністерством юстиції України та Державною регуляторною службою України);
проект Закону № 5051 (пов'язаний з ПЗ про електронні комунікації), який:
— не відповідає вимогам
Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року № 742-VII;
— позбавляє ВРУ повноважень
здійснювати ухвалення державної політики та законодавче забезпечення державного управління і регулювання користування радіочастотним ресурсом України;
— дає можливість
регулятору застосовувати повноваження на власний розсуд;
— позбавляє
суб’єктів господарювання та громадян належного захисту від свавілля чиновників;
— порушує права
громадян на оскарження неправомірних рішень;
— не відповідає
курсу держави на дерегуляцію та стане додатковим важелем впливу та блокування розвитку технологій в Україні;
— безпідставно надає
повноваження правоохоронного органу діючому регулятору — НКРЗІ.
— не відповідає
вимогам законодавства ЄС.
Якщо хтось мріє забезпечити набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі з антиконституційним законодавством та нормами законодавства агресора, а не Європейського Союзу, то він глибоко помиляється, штовхаючи країну та суспільство до непоправних наслідків.
Чи залишаться сподівання суспільства на здійснення так званого цифрового стрибка та переходу на більш високий технологічний рівень розвитку з таким законодавством?
Комісія з питань науки та ІТ у зв’язку з розглядом зазначених законопроектів направила до Верховної Ради чергового листа та запропонувала відхилити проекти Законів реєстраційні № 3549−1, 3549−3, 3549−4 та № 5051.
Лист до ВРУ щодо відхилення проектів Законів: [attachment=79]
Не надихає на позитивне сприйняття і проект Закону «Про публічні електронні реєстри» (№ 8602).
Згідно з Висновком Головного науково-експертного управління, законопроект зокрема:
— не повною мірою відповідає вимогам принципу юридичної визначеності, який є невід’ємною складовою принципу верховенства права, закріпленого в ст. 8 Конституції України;
— поза детальною регламентацією питання забезпечення безпеки функціонування електронної інформаційної взаємодії та відповідальності за відповідні порушення в згаданій сфері… Уразливість реєстру реєстрів до неправомірного втручання може призвести до ураження в правах як фізичних, так і юридичних осіб, що буде неспівмірно з користю від прийняття цього Закону.
На думку експертів, «сирий» документ потребує доопрацювання і його доцільно повернути розробникам.
Цікавим залишається запитання до членів Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції. Чи зможуть вони нарешті забезпечити кворум на засіданні
«проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері (реєстр. № 6688);
«проект Закону про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» та деяких законодавчих актів України щодо заходів детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції (реєстр.№ 6754).
Залишається чекати, як на дії народних обранців, так і на активність громадських активістів у цих питаннях.
