Олексій Якименко

Тимчасові переселенці, які із за війни були змушені роз’їхались по світу, неочікувано в яскравих прикладах розхвалюють вітчизняну медичну галузь.

Як Україні після нашої Перемоги збудувати «державу загального добробуту», основою якої була б високотехнологічна індустрія з справедливими зарплатами і пенсіями?

Ми стали на один рік ближче до нашої Перемоги… Але, страшна війна триває, більшість людей живуть сьогоднішнім днем, хоча і з вірою в краще.

ChatGPT — позитивний цифровий «коронавірус» Сьогодні ми з Валерієм Пильгуном розпочнемо знайомство з штучним інтелектом.

Візит Байдена до Києва, безперечно придав нашому суспільству мужності і зміцнив нас надією.

З високою ймовірністю з першого березня в Україні будуть підвищені пенсії. Напевно це добре але звідки в дотаційному бюджеті візьмуться гроші?

На сьогодні, основною української економіки є експорт зернових, продукції металургії і, по суті, надходження від переселенців та трудових мігрантів.

У сьогоднішній програмі ми піднімемо тему патріотичного виховання дітей на прикладі Романівської дитячо-юнацької спортивної школи.

В суспільстві все частіше виникають розмови про зміну системи. І з цього суспільного запиту з’являється розуміння, що ми починаємо формуватися як політична нація.

Все більше людей відчуваю тектонічні зміни, які відбуваються з Людиною у нашому соціумі.

Захисники на фронті, здебільшого чітко і не двозначно формують відповіді на питання, які шукають співгромадяни перебуваючи у тилу.

До війни в Україні було практично знищено машинобудування, система підготовки якісної робочої сили, система внутрішнього споживання і, головне, система внутрішнього управління розвитком.

Релігійні погляди того чи іншого суспільства створюють свою, унікальну, систему релігійно-економічних відносин.

Україна є частиною глобальної економічної системи. Наші потенційні економічні можливості, природне розташування і ресурси зачіпають інтереси багатьох світових гравців.

Як сформувати зрозумілу і прийнятну для більшості громадян стратегію соціально-економічного розвитку мінімум на 10 років?

Мир без перемоги Україні НЕ потрібен! В «договірному» мирі не буде місця не мені, ні моїм рідним ні моїм друзям. Я не бачу себе у непереможному «мирі».

24 лютого регулярна армія і громадяни шляхом об’єднання у тероборони на місцях прийняли перший бій, за ними опір агресору почали чинити більшість державних інституцій і суспільство.

Які відправні точки змін, якщо майбутнє з однієї сторони невідворотнє, а з іншої, без зусиль (майбутнє) не можливе?

Як на фронті, наші воїни, перезасновують країну? Які інституції вже зазнали змін і що наші захисники думають про нашу владу і про загальну ситуацію у тилу?

Існує думка, що наше суспільство, розгалуженим створенням територіальної оборони на місцях голосно сказало: ми будемо героїчно «драцца»… Чи це і є основне завдання, чи можливо, це тільки початок, який покладається на тероборону?