Олексій Якименко

27 червня у Харкові відбудеться перший в історії незалежної України Всеукраїнський з’їзд авіабудівників, про це вже встигли повідомити інформаційні агенції Укрінформ і УНІАН. Шахтарі збиралися, вчителі і медики теж. А от авіабудівники все ніяк не могли зібратися. Хтось чи щось постійно заважало. Але вже чекати немає часу і сенсу, адже вже за кілька місяців можемо втратити вітчизняну літакобудівну галузь остаточно. Чи готово українське суспільство до цього?

28 червня 2020 року фахівців і дослідників конституційних процесів в Україні запрошують прийняти участь у Зборах представників українського народу.

Сьогоднішня Україна стоїть на своєму перехресті: або зробити цивілізаційний прорив, або продовжити процес фрагментації.

Насамперед тому, що будь-який договір є похідним від існуючих відносин.

Ця програма може бути цікавою як для фізичних так і для юридичних осіб які планують оскаржувати дії влади у зв’язку із введенням карантинних заходів.

Яка доля спіткає більшість стратегічних підприємства після їх можливого повернення до державної власності, чи існує в Україні «глубинна» держава і як олігархи ставляться до націоналізації, про це будемо говорити з Андрієм Кочуковим, експертом PhD з соціології.

Звідки беруться таки ціни на енергоносії, хто є кінцевими вигодоотримувачачем і найголовніше: як зупинити існуючий тарифний геноцид?

За відсутності справедливості, держави є не що інше як розбійницьки зграї, — Аврелій Августин.

«На сьогодні місцеві органи влади не відображають позицію територіальних громад. Дискусія про місцеві проблеми відсутня, а тому, люди залишаються ідейно розділені.

Невже піщані буревії, посушлива погода, зменшення родючості ґрунтів та з рештою швидка зміна клімату — це випадкові речі?

На сьогодні ми (як і більшість людства) перебуваємо в епіцентрі втрати орієнтирів свого розвитку.

Громадянське суспільство починається з безпосередньої участі у місцевому самоуправлінні членів громад.

КАРАНТИНО-АРГУМЕНТ: Що ти обираєш після карантину хаос безвідповідальності чи порядок Договору?

На сьогодні, близько десяти-двадцяти людей в Україні більш-менш достовірно знає скільки у нас видобувається енергоресурсів (електроенергії, газу, нафти) якої вони якості і яка їхня собівартість.

Вумні люди кажуть: «криза породжує нові можливості»… Чи готове наше суспільство побачити у нинішній ситуації нові можливості і повірити у свої сили?

Пандемія коронавірусу це загальний ворог для всього українського суспільства, чи кожен громадян із цією загрозою бореться поодинці та за принципом: «тільки б мене пронесло»?

Коронавірусна пандемія (на сьогодні) лише призупинила суспільні процеси життя чи у подальшому призведе до зародження якісно нових форм співіснування?

Якщо б 25 років тому українцям показали сьогоднішній новинний контент, то нинішня епідемія короновірусу показалась би дитячою забавою.

Сплеск пандемії різко змінив світ і привичні нам уявлення про нього: демократія зі звичними нам правами і свободами – зникає, натомість повертаються національні держави, нові інституції, форми співіснування, заробляння коштів і ресурсів могутності – тільки фрагментарно малюють нам свої контури.