Сковорода — наш сучасник

Про Григорія Сковороду було написано п’ять тисяч книг, ще більше легенд. На його вірші співали пісні. У багатьох хатах поряд з іконами ставили його портрети. Але ніхто не може сказати: «Я знаю Сковороду». Його називають українським Сократом, Конфуцієм; порівнюють з Діогеном, Спінозою.

Який талант переважає в ньому більше — філософа чи письменника, музиканта чи співака, теолога чи педагога, чи може містика, мораліста, або проповідника? Хтось називає його народним філософом, хтось вважає богословом, який все життя присвятив вивченню Біблії, чи єретиком. Одні вважали його святим пророком, інші чаклуном, який творив чудеса, зцілював хворих, знав мову тварин, спілкувався з силами природи, мандрував у часі і просторі.

Китайський мудрець і вчений Конфуцій жив дві з половиною тисячі років тому. Але й сьогодні він лишається другом і порадником кожного китайця. Як і Конфуцій, Сковорода без перебільшення наш сучасник, наш співрозмовник на кожен день. Григорій Сковорода — найцікавіша постать в історії українського духу.

— З творчістю Григорія Сковороди знайома давно, — розповіла режисерка-постановниця вистави, народна артистка України Ірина КЛІЩЕВСЬКА. — По новому відкрила його разом зі своїми колегами у цьому році, під час підготовки до відзначення ювілею митця. Перечитали багато творів Сковороди.

Розуміємо, що більшість українців не дуже добре знайома з його творчістю. Тому вирішили, що дуже важливо донести до наших глядачів інформацію про цього письменника та філософа.

Віра Мельник та Іван Драч написали кіносценарій «Варсава» про Григорія Сковороду. Згодом він увійшов до книжки, яку мені подарувала Віра Мельник. Під час спілкування з пані Вірою я зізналася, що ми хочемо зробити виставу до ювілею Григорія Савовича. Також спілкувалися з Наталією Мицай -директоркою Національного літературно-меморіального музея ім. Г. С. Сковороди та науковими співробітниками музею, які надіслали нам матеріали «Григорій Сковорода».

Під час підготовки вистави опрацювали багато матеріалів. Це була колективна робота, в якій задіяли всіх акторів, які беруть участь у цьому проєкті. Також долучили керівника літературно-драматургічної частини нашого театру Анастасію Савицьку-Шелігу. Намагалися зробити так, аби твори, написані у ХVІІІ столітті були зрозумілі і цікаві сучасному глядачеві.

Репетиційний процес був коротший, ніж зазвичай, адже ми поспішали встигнути зробити виставу до ювілею. Під час перших показів це було сценічне читання його творів, а в перспективі буде повноцінна вистава.

В проєкті брали участь актори: Віктор Бакунов, Марія Грунічева (заслужена артистка України), Андрій Мороз Владислав Пупков, Анатолій Суханов та Ірина Стасенко. Вони грають самого Сковороду, його друзів, учнів, сучасників, а також персонажів байок. Прагнули у доступній формі подати філософські роздуми письменника.

Також запросили музикантів Олену Бершадську (скрипка) та Михайла Гречкина (колісна ліра та старосвітська бандура). Григорій Сковорода грав на багатьох музичних інструментах.

Одяг виконавців поєднує українські національні та сучасні мотиви. Думаю він допоміг нам створити інтелігентну виставу, а також показати зв'язок різних поколінь. Під час вистави на сцені можна побачити колаж, який київська мисткиня Ксенія Туренко зробила до ювілею Григорія Сковороди.

Глядачі під час вистави з зацікавленістю слухали те, що говорили актори. Як на мене це дуже важливо. Вже в січні плануємо показати допрацьовану виставу. Думаю, що гратимемо її в тому ж жанрі. Ми знову будемо грати про Сковороду і намагатимемося донести до глядачів його думки.

Важливо, щоб був обмін енергетикою між акторами і тими, хто сидить у залі. Не випадково між публікою і виконавцями зовсім мала відстань. Це було зроблено навмисне, аби всі ми могли об’єднатися в єдине коло.

Були пропозиції від глядачів, щоб після завершення вистави відбувалося її обговорення. Цікава думка. Подумаємо над нею.

Наша режисерка, заслужена артистка України Марія Грунічева зараз працює над новим проєктом. 14 грудня о 18.00 відбудеться прем’єра перформативного читання містичної п’єси сучасного українського драматурга Андрія Бондаренка «Ультіма Туле». Це спільний проєкт театру «Колесо» та Першого Українського онлайн театру StageUA в рамках Марафону сучасної драми Національної спілки театральних діячів України. Львівський драматург, доктор філософії Андрій Бондаренко написав свою п’єсу за оповіданнями польського письменника, представника жанру жахіть Стефана Грабінського, якого ще називали «польським По». Вважаю, це буде цікавий захід. В ньому задіяно 9 акторів.

Напередодні війни ми поставили виставу «Стриптиз у Літній День» за п’єсою Славомира Мрожека. Зараз працюємо над ще однією виставою за п’єсою цього письменника. Можливо будемо показувати дві ці вистави за один вечір. Також до кінця зими хочемо закінчити роботу над виставою «Місячна ніч» за оповіданнями Леопольда Захера-Мазоха. Можливо, проведемо творчий вечір кобзаря-лірника, композитора Михайла Гречкина. Також маємо безліч інших творчих планів і з нетерпінням чекаємо Перемоги.

Фото Олександра БЄЛЄНЬКОГО

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».