Війна Сергія Позняка

Сергій Позняк народився у місті Києві. Закінчив Республіканську художню школу імені Тараса Шевченка по класу живопису та Український поліграфічний інститут (м. Львів) за спеціальністю художник-ілюстратор книги.

Працював художником-мультиплікатором на Київській студії науково-популярних фільмів, художником-редактором у видавництві «Політвидав України».

Співпрацював з багатьма видавництвами та періодичними виданнями. Виконував ілюстрації в жанрах детективу, фентезі та фантастики, дитячої та пригодницької літератури, історичних та пригодницьких коміксів, історичної реконструкції, ілюстрацій до казок народів світу, дизайн та ілюстрації до підручників, створював художні ілюстровані мапи, листівки, карикатури, плакати.

Автор та художник кількох історичних коміксів, дитячих видань коміксів та кросвордів, видань для підлітків та дорослих.

Видавець та автор видань ландшафтної картографічної продукції (ландшафтних мап України, Єгипту, історичних та культурних пам’яток України). Автор та розробник мультимедійної продукції, комп’ютерний художник та дизайнер.

Плідно працює у станковому живописі та графіці. Живописні твори виконані в багатьох жанрах: пейзаж, портрет, сюрреалізм, міський пейзаж, ретро, морський пейзаж, сюжетний живопис, арт-хроніки та ін. Брав участь у багатьох міських та всеукраїнських художніх виставках. Живописні твори зберігаються у приватних колекціях та галереях.

— Спочатку я не повірив, що почалася повномасштабна війна, — згадує Сергій ПОЗНЯК. — Хоча, звісно, ілюзій не було, але думав, що рашисти обмежаться анексією Донбасу.

Весь цей час не припиняв займатися творчістю. До речі, 22 лютого намалював карикатуру Путіна і виставив її в соціальних мережах. У перші дні війни робив плакати. Малюю практично кожен день. Брав участь у конкурсі Укрпошти «Російський воєнний корабель». І хоча не виграв цього конкурсу, але від участі в ньому залишилися хороші враження.

За останні місяці намалював багато портретів. Створював їх переважно зі світлин. Збирав матеріали по Ірпеню, Бородянці, обстрілам Києва, Харкова. Зібрав багато матеріалів, продовжую цим займатися й зараз. Ще на початку вересня брав участь у загальноукраїнській виставці «Повернися живим», на якій представив більше 50 своїх робіт.

Ця тема для мене не нова. Ще у 2019 році брав участь у виставці, присвяченій Євромайдану, подіям навколо Донецького аеропорту та ін. А почалося все з Євромайдану, який почав малювати з перших днів. Називаю ці роботи арт-хроніками. Малював учасників Майдану, всіх, хто виступав зі сцени, зіткнення з поліцією. Створив великий цикл. Потім ставі вести серії «Сепаратизм» і «Русскій мір». Коли почалася війна з Росією, то вже знав як працювати з таким матеріалом.

До речі, до 2013 року я займався військовою реконструкцією Другої світової війни. Цей досвід мені також допомагає. А багато художників не знають з чого почати.

Провести цю виставку мені запропонував мій колега, заслужений художник України Анатолій Марчук. Ми разом їздили у місто Фастів, де він організував пленер. На той час я вже створив серію робіт на тему війни. Ці картини пан Анатолій побачив у соціальних мережах. Тоді разом вирішили, що це буде виставка саме про війну. До того часу деякі роботи вже були готові, а інші я намалював спеціально для цієї виставки. Це вже моя друга виставка у Музеї гетьманства. Перша 2014 року була присвячена Майдану.

На виставці представлений мій плакат «Нищимо нещадно ворога», що є ремейком до плакату Кукриніксів 1941 року «Беспощадно разгромим и уничтожим врага». Друга робота «Байрактар». Вперше його побачив на параді до Дня Незалежності України минулого року. Також бачив зображення на світлинах азербайджано-вірменської війни. Намалював, що російський двоголовий орел розбивається об наш байрактар.

На наступній картині дід з Чоронобаївки. Намагався цією роботою показати, що напівміфічні сили воюють за нашу Україну проти окупантів. Постійно дивлюся репортажі з Маріуполя. Присвятив цій темі близько десяти картин, частина з яких представлена на виставці. Одна з них «Маріупольський хлопчина».

Серед представлених робіт також портрети учасників російсько-української війни. На одній з картин президент України Володимир Зеленський у Бучі. Ще одне полотно називається «Москві капець». Хотів показати, що капець не лише кораблю «Москва», а й взагалі Москві. Війна відбувається не лише на полі бою, а й на дипломатичному фронті. Тому на одному з портретів намалював Бориса Джонсона.

Ще багато чого збираюся намалювати. Думаю, що це будуть серії Харків та Херсон під обстрілами. Маю чимало ескізів, з яких хочу створити нові картини.