Подяка ЗСУ від Анатолія Буртового

— В усіх нас було на слуху, що війни не уникнути, — розповів Анатолій БУРТОВИЙ. — Хоча більшість сподівалася, що повномасштабного вторгнення все ж вдасться уникнути. Напередодні війни нам з дружиною порадили попрацювати у Львові. Вирішили туди поїхати орієнтовно на тиждень. Виїхали з Києва 13 лютого, а у Львові лишалися майже до кінця жовтня. Весь цей час я активно працював, щоденно малював з натури не менше п’яти годин. Створив майже 100 картин. Взяв участь у колективній виставці, де були представлені роботи художників з Харкова, Дніпра, Кривого Рогу, Києва та інших міст України. Виставка, що називалася «Коли гримлять гармат — музи не мовчать», відбулася у Львівській галереї «Мадам Пальмграм».

Потім Сергій Коміссаров організував міжнародний проєкт «Повертайся живим», на якому я представив свої плакати на воєнну тематику, створені мною у березні: «Катюзі по заслузі», «Прострілений бюст Тараса Шевченка», «Бородянка». Ці плакати представлені і на новій виставці, а всі інші роботи присвячені Львову. Виконані вони пастеллю, китайською тушшю та олівцем.

Львів місто з надзвичайно цікавою архітектурою. Я намагався відобразити на полотнах всі визначні місця цього міста і кожного дня робив для себе якісь відкриття.

Починається виставка з картини «Вірменський дворик». Найдавніша церква, що збереглася у Львові, саме вірменська. І кожен, хто приїздить до міста, хоче побачити цю церкву. На іншій картині площа Свободи з пам’ятником Тарасу Шевченку. Це одна з перших моїх львівських робіт.

Далі — серія монастирів, серед яких монастир Марії. А ще типовий львівський дворик.

На одному з полотен зобразив майстерню Олекси Новаківського, де зараз знаходиться його музей. А ще музей Михайла Грушевського. Поряд — знакове місце у Львові — собор Андрія Первозванного на Соборній площі. Ще одне визначне місце — вулиця генерала Чупринки. Також намалював будинок, в якому знаходиться органний зал.

Монастир святого Онуфрія цікавий тим, що тут був надрукований «Апостол» Івана Федорова. І тут же він похований. У цьому монастирі я познайомився з ченцями і священниками, мав цікаве спілкування.

На вулиці Івана Труша я малював не лише майстерню художника, ім’ям якого названа ця вулиця, а й цікавий будиночок поруч. Серед інших знакових місць Львова відобразив на своїх картинах Львівський університет імені Івана Франка і парк навколо нього, костел поблизу залізничного вокзалу, собор Марії Магдалини, а також місце, яке напевне знають всі — собор Святого Юра. Всього ж представив на виставці 38 робіт, присвячених місту Лева. Раніш я тут ніколи не бував більш ніж десять днів. А понад півроку, проведені у Львові, вважаю одним з найпродуктивніших періодів своєї творчості.

Також у цей час я встиг побувати у Польщі. Кілька своїх робіт присвятив Варшаві. Вони експонувалися на першому поверсі музею.

У середині літа мені зателефонував директор Музею-майстерні Івана Кавалерідзе Олександр Юнін і запропонував назвати мою нову виставку так, як я називаю всі свої роботи, створені під час війни — «Уклінна подяка ЗСУ»,

На відкриття виставки запросив своїх колег, друзів. Відбулося творче спілкування. Багато хто переглянувши картини говорив, що наче побував у Львові. Загалом виставка — це велика подія для художника.

За час війни я взяв участь у двох благодійних аукціонах, що відбулися у Вашингтоні. Виручені від продажу картин кошти пішли на лікування постраждалих від вибуху у Краматорську. Зараз готуюсь взяти участь ще у двох аукціонах. 15 робіт будуть на аукціоні в Массачусесті і 17 у Марселі. Зароблені кошти підуть Збройним Силам України.

Аналогічно зі Львовом маю плани створити серію картин «Київ — місто краси». А можливо це буде якесь інше українське місто чи, навіть, закордонне. Планую поїздку до Варни (Болгарія). Можливо й там щось намалюю. Адже кожне місто має свою красу й колорит.

Ще раз хочу уклінно подякувати ЗСУ. Точно знаємо, що буде наша Перемога. Тільки хотілося, аби цей день настав якомога швидше. Намагаюся допомагати цьому своєю творчістю.

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».