Артем: Я воюю за загиблого сина
російське вторгнення — особиста образа кожному з нас, нашим цінностям, уявленням про Добро і Зло.
Пограбований та сплюндрований будинок. Згвалтована односельчанка.
Скалічена чи вбита дитина.
Ящик Пандори, відкритий божевільним недофюрером російської федерації — це цунамі біди та болю.
У Артема рашисти вбили єдиного сина — талановитого та сміливого хлопця.
У переповнену побаченими людськими стражданнями чашу терпіння волонтера-християнина окупанти кинули тяжку величезну брилу!
Батько встав за сина!
За всіх вбитих та скалічених по всьому світу рашистами дітей.
Заповідь «не вбий» на демонів не поширюється.
Їхнє місце у пеклі.
