Озброєння: росіяни воюють радянськими самохідними Нонна-С
Нона-К виготовлялася в СРСР з 1986-го по 89-й роки. Всього було виготовлено 188 одиниць. Це дуже мала кількість, як для радянської військової армади.
Широкому загалу відомо про неї мало. Чого не скажеш про самохідку Нона-С. До появи Нони в СРСР експериментували над створенням різних десантних САУ. Еле вони виявлялися заважкими і не могли скидатися на парашутах. Причина тому — завелика вага гармати необхідного калібру.
Великий тиск порохових газів при проходженні снаряда через нарізний ствол не дозволяв зменшити товщину його стінок. Інша справа — 120-й міномет. Але крутизна траєкторії не дозволяє стріляти прямим наведенням. Ствол вирішили зробити нарізним, як у французького МО-120-ЕрТі, а снаряди виготовляти одразу з нарізами. Невеликий тиск у стволі при пострілі дозволив зробити стінки снаряда тоншими і збільшити кількість вибухівки. За фугасною дією 120-ка Нони дорівнює 152 мм артснаряду. Гармата вийшла вдалою і вирішили розробити більш дешевий причіпний варіант. Радянський союз розробляв чимало систем, які у своїй армії майже не використовував. Наприклад Град-П чи Нона-К. Зазвичай їх постачали маріонетковим режимам, на кшталт усіляких ЛДНР. Можливо саме цю батарею Збройні сили України і затрофеїли у квітні цього року. Шість Нон дісталися нам у жахливому стані.
Повністю відновити вдалося одну. Ще одну залишили в підрозділі, як донорську. Наші артилеристи, маючи великий бойовий досвід вже оцінили особливості такого дивного трофея. До Нони розроблені спеціальні нарізні кумулятивні, та осколково-фугасні боєприпаси. При цьому вона може стріляти будь-якими мінами калібру 120 мм виробництва будь-якої країни. Адже радянський Союз збирався воювати на чужих територіях. Нони-К були помічені в Україні вже і після того, як Збройні сили захопили одну батарею. І це явно не ті, що росія поставила терористам у 2014-у. Про те що агресор використовував проти нас міномети Нона відомо з 2014-го року. На жаль першою виявилася самохідка 25-ї парашутно-десантної бригади. Терористи Гіркіна захопили її разом з кількома БМД в Слов’янську прикриваючись мирними мешканцями. Нону вони ховали поміж будинками та навіть стріляли з подвір’я церкви. Підтвердження того, що з новою ордою також зайшли Нони ми побачили під час звільнення Київщини.
