Як війна нищить довкілля України?

Колосального удару також зазнає навколишнє середовище. Станом на кінець червня громадська екологічна організація «Екодія» зафіксувала вже майже 340 випадків негативного впливу війни на довкілля. Про те, що є найбільшою загрозою, як зафіксувати збитки і чому негативні наслідки війни для навколишнього середовища ще довго відчуватимуться й після завершення бойових дій, розповіли в керівниці відділу клімату українського центру екологічних ініціатив «Екодія» Євгенії Засядько.

Євгенія Засядько: Якщо говорити секторами — то я б сказала, що руйнація промислових об'єктів: хімічні, металургійні заводи, нафтобази, наприклад, яких горіло вже більше двадцяти, нафтопереробні заводи. Оскільки Україна — індустріальна країна, руйнація таких об'єктів призводить до суттєвого негативного впливу.

Наприклад, в березні внаслідок обстрілів заводу «Сумихімпром» стався витік аміаку. Тоді досить швидко його мінімізували, але найближче село Новоселиця могло відчути на собі негативний вплив. Влада тоді просила людей не виходили з будинків, зачиняти вікна та двері. Проте кожен об’єкт може впливати по різному.

Інший приклад — Донбас, вугільний регіон, частково окупований з 2014 року. Ми не маємо доступу до території і повністю не розуміємо, що там відбувається, але є дані, що Росія не опікується шахтами, які не приносять їй прибуток. Внаслідок обстрілів росіян там часто руйнуються електромережі, вимикаються насоси, і з шахт не викачують шахтну воду. За приблизними оцінками на 2020 рік, щонайменше 39 шахт на окупованій території затоплювалося. В майбутньому це може призвести до забруднення ґрунтових вод важкими металами. З лютого відомо про затоплення до критичних рівнів шахт «Золоте» і «Тошківська», а також про поступове затоплення шахт «Карбоніт» і «Гірська».

З інших прикладів: у квітні у Тернопільській області осколки збитої російської ракети потрапили у склад мінеральних добрив, розташований досить близько до річки Іква. Внаслідок цього добрива потрапили у водойму. За кілька днів після того у Рівненській області зафіксували мор риби, люди почали звертатися в Держекоінспекцію. Фахівці виявили, що за деякими з елементів норма забруднення була значно перевищена. Подібні приклади ми фіксуємо щодня.

Україна лише нещодавно ухвалила закон про управління відходами, але там не йдеться про військові відходи. Тому це буде великим питанням і великим викликом. Частину можна буде просто розібрати, здати на металобрухт і переробити. Для цього, думаю, потужностей вистачить. Але як бути з тим, що не можна переробити чи утилізувати? Швидше за все, знадобляться фахівці і, можливо, навіть не українські.

Негативний вплив має все. На відновлення лісу треба близько десяти років. Якщо вигорять природоохоронні території, то я навіть не знаю скільки часу потрібно для того, щоб вони повернулися в попередній стан, а популяція тварин відновилася — ймовірно, це 20−30 років.

Через Україну проходить багато шляхів міграції пташок, багато тварин з Червоної книги проживають саме на цих природоохоронних територіях. Через пожежі вони можуть загинути. Деякі фахівці вважають, що після війни якусь частину територій України треба буде просто залишити природі, аби вона сама відновлювалася.