Молчанов: Боротися проти росії обмеженням її експорту в умовах високих цін — хибна ідея

росія експортує більшу частину своєї нафти в обхід цінової стелі. Така зміна торгових потоків сприятиме збільшенню доходів Кремля, оскільки ціни на нафту зростають до $ 100 за барель.

Про це пише Financial Times. Політолог Володимир Молчанов пояснив, що це відбувається, тому що зросла світова ціна, поступово завдяки попиту зріс флот списаних і викуплених нерезидентами ЄС танкерів, застосовано маршрут, що не потребує проміжного контролю портової влади на наявність і доброчесність страховки. Також є ознаки бездіяльності грецького уряду щодо участі в постачанні танкерів, що перебувають у власності резидентів Греції. Про це він сказав у коментарі телеканалу i-ua.tv.

«Туреччина та Єгипет (тобто держави, де здійснюється портовий екологічний контроль на шляху з чорноморських портів до Індії) поблажливо ставляться до цих суден з огляду на політичні міркування своїх урядів попри екологічні та логістичні ризики, які ті несуть Босфору та Суецькому каналу», — зазначив експерт.

Разом з тим, за його словами, поки що відсутні дані за третій квартал по структурі російського експорту за збільшеними цінами.

«Якщо його обсяг не впаде, а головним покупцем залишиться Індія з оплатою неконвертованими рупіями, то росія матиме сумнівний зиск, бо лише збільшить додаткові витрати з їх конвертації, які наразі вимагають до 35% номінальної вартості та мають у діапазоні десятків мільярдів доларів пряму залежність від обсягу рупій — чим їх більше, тим вище видатки. При цьому російські продавці погоджуються отримувати юані, але для Індії це неприйнятно. Індійці, крім рупій, готові платити дірхемами ОАЕ, однак росіяни бояться їх брати через відчутний прогрес підсилення валютного контролю Еміратами під тиском США», — підкреслив Молчанов.

Водночас, на його думку, хибною є ідея боротися проти росії обмеженням її експорту в умовах високих цін, які вона ж і «провокує через картельну змову ОПЕК+ і різні загострення в „чутливих“ регіонах». Політолог вважає, що треба знижувати світові ціни на нафту, причому не лише в довготривалій перспективі через декарбонізацію, а й в короткотерміновій — через політичний тиск передусім на аравійських виробників.

«А щоб той тиск був вагомим, до доброго слова треба додати пістолет або кілька пістолетів. Найвагомішим і цілком правовим пістолетом було б зростання видобутку та експорту самими США (також Канадою, Норвегією, Великою Британією, але США як найбільшим виробником нафти передусім). І тут США беззаперечно вистрелили собі в ногу, коли президент Байден і тодішня демократична більшість у Конгресі на початку 2021 року адаптували екологічну програму Бернарда Сандерса — гуру т.зв. „демократичних соціалістів“. З боку Сандерса прийняття його програми було умовою підтримки Байдена на виборах, а він був найсильнішим опонентом на праймеріз демпартії та довгий час мав першість у підтримці зареєстрованих демократів», — пояснив він.

Молчанов додав, що програма Сандерса передбачає спонукання до скорочення карбонових викидів через зростання ціни на нафту.

«Але цього зростання, якого можна було б досягти простим запровадженням акцизів (заразом і бюджет би наповнили), Сандерс добивається шляхом скорочення американського видобутку. Шляхом таких заходів як заборона будівництва низки запроєктованих і розпочатих нафтопроводів, заборони продажу чи здачі в лізинг федеральних земель під видобуток сланцевої нафти», — сказав експерт.

Це стало чинником зростання цін, відмітив політолог. Тільки дивіденди від нього замість США отримали інші виробники, передусім росія.

«Справедливості заради, програма Сандерса не спричинила падіння видобутку в США, вона лиш обмежила його зростання після різкого ковідного падіння попиту — станом на грудень 2022 року добовий видобуток у США досяг доковідного рівня грудня 2019-го (13 млн барелів), однак перед тим він у США протягом 8 років поспіль зростав на 12−15% на рік, виводячи США з третього на перше місце у світі за обсягом видобутку, і сланцеві запаси дозволяють продовжити нарощування видобутку й далі, що загальмовано екологами-соціалістами. Іншими «пістолетами» мають бути безпековий тиск на арабські країни, опційно — на Ізраїль для уникнення масштабного кровопролиття та загрози оформлення більшості нафтодобувних країн під тиском своєї вулиці, розлюченої «сіоністським агресором і його американським підбурювачем», в антизахідний блок, попри економічну невигідність цього, інвестиції, навіть незахищені та тимчасові, у відновлення видобутку Венесуелою «, — додав наостанок Молчанов.

Раніше ми поспілкувалися з економістом про те, яким чином росія експортує нафту в обхід цінової стелі.