НАРДЕПИ в ТУМАНІ

Щоб не говорили, але цей склад Парламенту таки увійде в історію:

• як обраний на спірно законних позачергових виборах. Важливо, що підставою розпуску попереднього парламенту стало критичне падіння довіри до нього
• як суттєво оновлений. Традиційні партії, що опиралися на старі кадри отримали мінімальну кількість мандатів
• як сформований з величезної кількості абсолютно випадкових людей. Для певної кількості новообраних це був щасливий шанс швидкісного політичного ліфту, а для декого — стежкою до криміналу та ганебних публічних скандалів
• як унікальна абсолютна «моно-турбо-більшість». В усіх комітетах владна фракція мала тотальну більшість, практично всі комітети очолили їх представники
• як працюючий в умовах повномасштабного російського вторгнення. Консолідація всіх фракцій в критичний період війни дозволила не порушувати Конституцію при суттєвих змінах законодавства.

А ще Верховна Рада дев’ятого скликання таки «вляпалась в історію», як така

• що не прийняла жодного системно-стратегічного закону, але встигла дозволити продавати землю та легалізувала гральний бізнес. Численні законопроекти розглядалися з фільтром «свій-чужий» і це критично негативно сказалося на їх якості
• що дуже-дуже слабко займалася обороноздатністю країни і правопорядком. Досі армія і навіть спецслужби потребують волонтерської допомоги, воїни значну частину обмундирування та спорядження купляють за власні кошти. Стан правосуддя через провали в законодавстві та при призначенні суддів привів до ганебних відставок і затримань у вищих суддівських ешелонах
• що дозволила десяткам нардепів місяцями не з’являтись у Верховній Раді, а багатьом безкарно кататись під час війни на закордонні курорти і роздувати свої статки. Лишень активна робота журналістів і громадських розслідувачів примушувала керівництво парламенту дуже не поспіхом приймати окремі кадрові рішення
• що при голосуванні про призначення і звільнення міністрів і інших посадовців виконавчої влади, уповноважених ВРУ, суддів не заслуховувала програм і відповідно звітів про їх виконання. В уряді Шмигаля відбулись чисельні зміни міністрів і їх заступників, а сам прем’єр так і не зміг перед парламентом захистити програму дій Кабміну і не звітувався про свою діяльність, але досі нардепи його не відправили у відставку
• що жодного разу не заслухав звіт і план роботи жодного голови комітету про законотворчу роботу із реалізації Конституції та міжнародних угод. Вже понад рік, як Україна отримала статус кандидата в члени Європейського Союзу, а Верховна Рада так і не спромоглася сформувати дорожню карту адаптації українського законодавства до вимог і стандартів ЄС. Моніторингові місії Євросоюзу раз за разом констатують численні порушення при прийнятті законів чи зволікання з їх прийняттям й особливо в соціально-трудовій сфері.

ПІДСУМОК?

У кожного виборця є своя оцінка здобутків і провалів роботи цього складу Верховної Ради.

У значної частини українців залишаться гіркі спогади

• про невщухаючі скандали, де головними героями були народні обранці.
• про зневагу нардепів до людей, їх бажання посортувати українських дітей,
• про цинічну комерцію з масками під час пандемії,
• про «ампутацію» трудових прав, толерування мільярдних боргів по зарплаті, цинічне кратне заниження розміру прожиткового мінімуму, а відтак законному пограбунку через встановлення антиконституційного злиденного розміру мінімальної зарплати та пенсії.

Не тільки на совісті у поки ще депутатів послідовне знущання над воїнами — спроба дозволити розстріл без слідства, позбавлення права на збереження зарплати за місцем роботи, обрізання прав на захист при жорстких покараннях, обрізання доплат при повному ігнорі нардепів щодо забезпечення воїнів формою та спорядженням, тотальною корупцією при закупівлях для Міноборони

Все це призвело ще до одного рекорду — рівень довіри до цього складу парламенту ймовірно є найнижчим — голова фракції «Слуг народу» Давід Арахамія констатує, що довіра до Верховної Ради «відкотилася до 2%».

Страшно уявити, як би вдалось заміряти рівень зневаги та люті до нардепів у різних категорій населення від військових до пенсіонерів, від сімей Захисників до студентів і школярів.

ЩО ДАЛІ?

Все говорило про те, що цей парламент давно мав бути розпущений за такої самої причини як попередній. Жах полягає в тому, теперішнім нардепам «повезло» — вибори під час війни неможливі…

Але продовжувати накопичувати зневагу і лють до вищого законодавчого органу стає все більш небезпечніше

Чи може бути випусканням зайвої протестної пари кардинальна зміна керівників комітетів і керівництва ВРУ, допуск до керівних посад представників опозиційних фракцій? Півроку-рік тому це могло дати певні бали для влади, але зараз «перестановка ліжок» вже нікого не заспокоїть.

Є варіант добровільно-вмотивованого саморозпуску парламенту і передача тимчасово на період війни повноважень приймати законодавчі рішення до Кабміну (згадайте Декрети КМУ зі статусом закону за часів Кучми), але і Уряд вже давно втратив довіру у більшості населення.

Тому реалістичним є або запровадження прямого президентського правління, або таки вибори.

ФАЛЬСТАРТ

За вибори вже говорять давно і навіть вже було у наших політиків декілька фальстартів з вступом у передвиборчі перегони.

Масла в огонь дебатів щодо правомірності виборів неочікувано підлив доктор юридичних наук друга особа в державі голова ВРУ Руслан Стефанчук. Він безапеляційно заявив, що Конституція не забороняє проводити вибори під час воєнного стану.

Соціальні мережі вибухнули негативом і продовження своєї Думки Стефанчук вирішив не робити, а Гарант Конституції в чий город було кинуто камінь відмовчався. Відмовчується і наш Конституційний Суд.

ХТО ПРОРОК?

Політикум і західні союзники й опоненти зрозуміли — українці не сприймуть «пророка зі свого отєчєства» й тому абсолютно очікувано направити нас на «шлях істинний» вирішили американці.

Під час прес-конференції в Києві американський сенатор Ліндсі Грем звернувся до Президента України Володимира Зеленського — «Моє сьогоднішнє послання до Президента: я вражений тим, що зробили ви та ваша країна, чоловіки та жінки. Ми продовжимо боротися, щоб вам надходила зброя, щоб ви могли виграти війну, яку ми не можемо дозволити собі програти. Але також ви повинні робити дві справи одночасно. Наступного року в Україні мають відбутися вибори».

А ще сенатор Грем підкреслив -«Я хочу, щоб у цій країні відбулися вільні та чесні вибори, навіть під час нападу на неї».

ЯК НЕ СПІЗНИТИСЬ?

Народні депутати маючи політичний нюх таки відчули запах смаженого і різко активізували свою діяльність з випічки на турбо-прінтері законопроектів, грубого їх проштовхування без економічного обґрунтування й навіть без узгодження з КМУ, не кажучи про обговорення з суспільством чи хоча б з експертним середовищем.

Яскравим прикладом є цинічна спроба провести через парламент під дату дня Незалежності «красиві» за пару днів написані ініціативи про групову любов владних і опозиційних нардепів до Захисників

— 21.08.2023 зареєстрували законопроект під номером 9637 проект Закону «Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ щодо впорядкування процедури надання статусів (їх категорій) ветеранам» і же 23.08.2023 надано висновок головного Комітету про розгляд;

— 21.08.2023 зареєстрували проект закону під номером 9638 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб» і вже 24.08.2023 і прийнято за основу із скороченням строку підготовки до другого читання.

Зазначені законопроекти відверто говорять про те, що нардепи усвідомлюють — кількість ветеранів війни зростатиме, але водночас стверджують — жодної додаткової гривні на забезпечення прав і пільг не потрібно з Держбюджету .

Чому вкрай неякісні законопроекти в супер-турбо-режимі з численними порушеннями проштовхуються та з фантастичною одностайністю приймаються в першому читанні й так само дружньо голосується рішення про вдвічі скорочену підготовку до другого читання. Схоже нардепи включили скажений режим заробляння собі балів, або індульгенцій за старі гріхи, що є свідченням впевненості у поки нардепів у реальності виборів весною наступного року.

Ймовірно тестом або навіть тригером на готовність до виборів стане процес обговорення та прийняття Державного бюджету на 2024 рік, старт якого буде в ближчі дні, але не пізніше 15 вересня як цього вимагає Конституція.

ДЕ ПРАВДА???

Вибори в умовах загального воєнного стану, продовження загальної мобілізації та заборони добровільної демобілізації є абсолютно неможливі.

Водночас і пролонгація повноважень нардепам, які втратили довіру, є вкрай небезпечна. Ситуація, коли де-факто морально не легітимні депутати, де-юре можуть тривалий час ними залишатися поза терміном їх обрання є абсолютно неприйнятною.

ПІДСУМОК

Вибори життєво необхідні, але під час війни неможливі. Ми всі маємо зробити максимум для наближення Перемоги. А тим часом у депутатів має відбутися максимальна ротація і краще добровільна.