Антикорупційні органи як дзеркало прогнилості державної системи
Якщо екс-директор НАБУ А. Ситник, який перебуває в реєстрі корупціонерів, став заступником керівника НАЗК, то чому інший (не менш гідний) співробітник НАБУ не може очолити САП?
Цікаво, а що це за конкурси на посади, в результаті яких в антикорупційних органах процвітають непотизм і кумівство, а результативність роботи практично дорівнює нулю?
Чи є ще сенс «перествляти ліжка» в антикорупційному борделі чи без зміни всієї системи тут вже нічого не вдієш?
Відповідь на це питання шукаємо разом з адвокатом, керівником ГО «Рада громадського контролю» Олегом Шрамом.
