Вибух у Павлограді: чи може ракетний удар стати причиною екологічної катастрофи
Російський ракетний удар по Павлограду на Дніпропетровщині 30 квітня може стати причиною екологічної катастрофи в п’яти областях України.
Аналітики OSINT-проєкту GeoConfirmed підозрюють, що потужний вибух стався на хімічному підприємстві, де зберігається ракетне паливо.
Що ж вибухнуло?
30 квітня близько 22:00 під час оголошеної повітряної тривоги в Павлограді пролунали вибухи. Згодом міський голова Анатолій Вершина підтвердив факт вибухів, але не навів подробиць.
Зранку 1 травня в ОВА повідомили, що окупанти атакували Павлоградський район ракетами. Українські сили протиповітряної оборони збили сім ракет. Внаслідок обстрілу в Павлограді пошкоджене підприємство. У місті та деяких громадах пошкоджено 86 приватних і багатоквартирних будинків.
«Потужний вибух у Павлограді стався на Павлоградському хімічному заводі, а не в поїзді, завантаженому С-300, як багато хто стверджував… І це також дуже погана новина», — пише GeoConfirmed.
OSINT-проєкт також повідомляє, що детонація в Павлограді сталася, ймовірно, в напрямку залізничного вокзалу. Однак далі аналітики посилаються на інші джерела.
«Нове відео вибуху в Павлограді нібито підтверджує, що завод, де зберігалися старі прискорювачі SS-24, постраждав під час російського удару. Хоча це й не добре, це був кращий сценарій», — вважає OSINT-аналітик Олівер Олександр.
Як стверджує GeoConfirmed, на полігоні зберігається понад 1,8 тисячі тонн простроченого твердого ракетного палива. «Минуло 20 років з дня закінчення терміну», — зазначають у джерелі.
Екологічна катастрофа чи російські фейки
OSINT-проєкт посилається на матеріал української служби BBC за січень 2020 року, у якій йшлося про те, що вибух на цьому заводі може призвести до екологічного лиха не лише на Дніпропетровщині, а й ще у чотирьох областях.
2 травня аналітики GeoConfirmed опублікували супутниковий знімок з розташуванням сховищ і хімічного заводу.
Пізніше OSINT-проєкт повідомив про вибух щонайменше одного сховища.
«Детальніше про зберігання ракетного палива: Відповідно до інформації в цих документах, ймовірно, щонайменше 1 сховище вибухнуло», — йдеться в джерелі.
Водночас міська влада Павлограда в неділю, 30 квітня, спростувала фейки про небезпечну ситуацію в місті. У виконкомі закликали жителів Павлограда не вірити російській пропаганді та не реагувати на фейкову інформацію.
«Хімічна небезпека в місті відсутня. Не піддавайтесь паніці. Не розповсюджуйте фейки. Не ігноруйте подальші сигнали повітряної тривоги!», — наголосили в міській владі.
Ризики екологічної катастрофи
Старший науковий співробітник Національної академії наук України та доктор технічних наук Євгеній Яковлєв пояснив ризики екологічної катастрофи в разі вибуху на хімічному підприємстві в Павлограді журналістам телеканалу I-UA.tv.
«Основна екологічна небезпека в тому, що там зберігається ракетне паливо та близько розташована система водопостачання. Павлоградська промислово-міська агломерація є дуже вразливою, враховуючи її насиченість потенційно небезпечними об’єктами: полігон токсичних залишків ракетного палива (гептил, і, можливо, гідразин), ракетно-артилерійський полігон, металургійний завод, залізничний вузол тощо», — зазначив він.
Крім того, за його словами, місто має розвинуту річкову мережу, що може сприяти прискореній міграції забруднень та їх надходженню в місцеві джерела питного водопостачання (ґрунтові колодязі, неглибокі свердловини, ставки, джерела). Тому слід звернути увагу, зазначив він, на переважне використання ресурсів захищених артезіанських вод, зокрема Павлоградського водопостачання.
Експерт зауважив, що основний вплив на здоров'я може бути пов'язаний з ризиком ураження складу з ракетним паливом, бо гептил дуже токсичний. Витік навіть невеликої кількості цієї речовини може призвести до отруєння, захворювань крові, проблем зі шлунком, втрати зору, особливо в дітей.
Гептил (несиметричний диметилгідразин) — це компонент висококиплячого ракетного палива; речовина, яка поширюється переважно повітрям, бо у воді втрачає свій вплив. Гептил активно випаровується при температурі від 6 до 70 градусів.
«Він горить. А процес горіння може бути довгим і масштабним. Якщо станеться вибух, речовина буде поширюватися в повітрі протягом тижнів на десятки кілометрів», — додав науковий співробітник НАН України.
Також, підкреслив Яковлєв, при такому вибуху може виділятися гідразин — азотно-органічна високотоксична сполука.
«Тому слід виконати заходи підвищення захисту цих складувань токсичних сполук і на заводі, і в районі полігону. Необхідно підготувати людей до евакуації або хоча б мати можливість укриття. А також треба в запасі мати захист у вигляді масок і протигазів», — наголосив він.
