Тарифи на електрику — ПРИБУТКИ від ЗБИТКІВ?

Поряд з тим, за підсумками 2023 року майже 750 млрд грн склав сукупний дохід найбільших 10 компаній енергетичної сфери України. Половина компаній, що потрапили до топу — державні, ще 4 належать групі СКМ Ріната Ахметова.

Голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький повідомив: «Основні параметри 2023 року для нас такі. Ми отримали дохід у розмірі 83 мільярди гривень. Прибуток при цьому склав близько 400 мільйонів на противагу збитку в минулому році. Цей прибуток отриманий всупереч тому, що в 2023 році були досить значні пошкодження нашої інфраструктури». Керівник «Укренерго» акцентував, що компанія не тільки сплатила за 2023 рік державі 2,4 мільярди податків та дивідендів, але й збільшила вартість своїх активів на майже 45 мільярдів гривень…

Здавалось, що енергетики якщо і не в шоколаді, то принаймні мають фінансову подушку безпеки завдячуючи нашим оплаченим кіловатам та гуманітарно-технічній підтримці західних союзників… Але ворог відновив цілеспрямовані атаки на нашу енергосистему

НАЗРІВАЄ

Голова Держенергонагляду Руслан Слободян повідомив: «Ймовірно, доведеться усе ж таки розглянути можливість залучення внутрішніх резервів — переглянути тариф на електроенергію. … Оскільки потрібен дійсно великий фінансовий ресурс для відновлення об’єктів електроенергетики, перший етап такого підвищення, можливо, доцільно зробити вже цьогоріч».

Перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики Олексій Кучеренко вже прямолінійно інформує, що Кабінет міністрів розглядає можливість підвищення ціни на електроенергію для населення з 2,64 до 3,5−4 грн/кВт-год. За відчуттями пана Кучеренко таке підвищення може статися з 1 червня цього року.

Тож яких ресурсів не вистачає для проходження наступного осінньо-зимового періоду (ОЗП)? Виконуючий обов’язки генерального директора компанії «Українські розподільні мережі» Артем Мартинюк стверджує: «Щоб підготуватися до ОЗП і його пройти нам потрібно більше 1 млрд доларів».

Ця дуже складна ситуація, напевно, потребує не тільки прямолінійних рішень, а публічного пояснення, чому прийнято саме такі рішення.

ЩО БУДЕ

Отже сім ненаївних і нериторичних питань:

1. В руйнуваннях винна путінська росія, а оплачувати відновлення має пересічний українець?
2. Чиїм буде відновлене (за наші гроші) енергообладнання? Може енергокомпаніям слід випустити облігації енергозайму?
3. Чи доречним є в умовах війни відновлення зруйнованих електростанцій, чи логічніше було б поки купувати електроенергію в Євросоюзі?
4. Як підвищення електротарифів вплине на «ланцюгове» підвищення вартості товарів і послуг? Який рівень інфляції очікувати через 2−3 місяці, а через півроку? Чи будуть індексуватися знецінені зарплати та пенсії?
5. Чи зміняться бюджетні видатки на житлові субсидії?
6. Яким буде рівень бідності, рівень платоспроможності масового кінцевого споживача?
7. Що буде із заборгованістю населення по електро- та інших житлово-комунальним платіжках?

P. S. ЧОМУ?

Чому не зробити принципове диференційоване тарифікування — для мінімальних сімейних життєво-необхідних потреб — коефіцієнт 0.8, при перевищенні базових потреб — 1,0, вище за соціальні нормативи — 1,5. Ті, хто обігрівають воду в вуличних басейнах, мають бути найбільш зацікавлені в об’єктивному тарифотворенні.

Чому не визначити об’єктивний прожитковий мінімум з відповідною часткою енерготарифу та відповідно завчасно підвищити мінімальну зарплату та мінімальну пенсію?

Чому пересічний українець в нас постійно в ролі цапа-відбувайла, а бізнес і політ-еліти не стидаються декларувати невпинно зростаючі статки?

Тож чекаємо публічної аргументованої позиції Уряду, бізнесу та профспілок до прийняття тарифних рішень, а не постфактум.