Українській владі слід відмовлятися від «договорняків»

«Для мене особисто це також велика драма, тому що я дуже заангажований у польсько-українські відносини. Я є членом парламентської асамблеї Польщі, Литви та України, маю друзів в Україні. І я глибоко переконаний, що співпраця між нашими двома великими націями необхідна, попри те, що історично ми здебільшого були ворогами, про що прискіпливо «опікувалася» Москва, а під час поділів також Австрія, підживлюючи розбрат, що породило ненависть між нашими націями. Побудова міцного політичного та економічного альянсу між нашими країнами, до якого, ймовірно, приєдналися б і менші країни нашої частини Європи, і який міг би значно зміцнити позиції нашого регіону, є безумовно одним із найважливіших напрямів діяльності на найближчі роки.

Наші взаємовідносини мають ґрунтуватися на правді. Правда ніколи не буває пустухою. Були помилки з обох боків, і ми також маємо про це пам’ятати в Польщі та говорити відкрито, хоча ми не можемо допустити, щоб деякі українські політики заявляли про якусь «симетрію кривд».

Щоб будувати спільне майбутнє, ми повинні намагатися зрозуміти економічні причини один одного, в тому числі економічні та торговельні, просто наші національні інтереси. З українського боку очікую змінити свою войовничу риторику образи поляків і розпалювання взаємної неприязні. Це важливо для нашого майбутнього та нашої спільної безпеки.

Ми маємо свій національний інтерес у Польщі, а також право і обов’язок його захищати. Таким чином, якщо українські політики не змінять своєї риторики, у Польщі, на жаль, дедалі більше наростатимуть критичні голоси, які переконуватимуть, що ми стикаємося з чорною невдячністю з іншого боку. Я вже бачу перші зміни такого типу в польських фермерах і на польському селі, що з іншого боку нас зустрічає чорна невдячність — вони, на жаль, у Польщі все більше розростатимуться. Я вже бачу перші зміни такого типу в польських фермерах і на польському селі. що з іншого боку нас зустрічає чорна невдячність — вони, на жаль, у Польщі все більше розростатимуться.

Я дуже розчарований зміною риторики українських політиків на чолі з президентом Зеленським, які починають гримати на Польщу за те, що вона намагається захистити власні інтереси. Ми надали Україні величезну допомогу, можливо навіть більшу, ніж могли собі дозволити. Ми виявили велику підтримку українцям, які, як я глибоко переконаний, також борються за нашу свободу у війні, що точиться за нашим східним кордоном. Тому ми маємо повне право розраховувати на розуміння наших потреб та інтересів і в Україні. У будь-якому випадку, щоб ефективно допомагати Україні, ми повинні бути економічно ефективною країною. Але якщо ми зруйнуємо власну економіку, особливо сільське господарство, то нічим не зможемо допомогти українцям…" <…>

Це уривок з інтерв’ю з ексміністр сільського господарства Польщі Я. К. Ардановським для Fronda: «Завдяки українському зерну польське село змінює своє ставлення до українців». Кшиштоф Ардановський нині є радником Президента Анджея Дуди (посилання на статтю додається).

Уряд Польщі відмовився відкрити свої кордони для українських зернових (кукурудзи, пшениці, ячменю та соняшника) після 15 вересня, що викликало обурення в головах «стратегів» з Банкової. При цьому Уряд Литви запропонував перенаправити українське зерно через порт Клайпеда та чотири інші порти в Естонії та Латвії, але ця пропозиція потребує будівництва нової залізниці та розширення існуючих портів з українського боку теж.

Ці роботи потребуватимуть інвестицій, але вони можуть бути виправданими в довгостроковій перспективі. Вони допоможуть розв'язувати проблему експорту українського зерна, а також збільшать товарообмін між Україною та ЄС… Так ні, наші високі чини не в долі… не влаштовує! А посваритися з Польщею влаштовує, яка для нас більше ніж країна ЄС? Влаштовує організовувати «сцени ображених героїв», яких буцімто принижують? Але на емоціях європейська економіка не працює…

Існує кілька факторів, які слід враховувати при визначенні того, чи є умови договору взаємовигідними. Одним із найважливіших факторів є ціна питання. Кожна сторона повинна бути згодна з ціною, яку вона платить за те, що отримує. Іншим важливим фактором є якість товарів або послуг, які обмінюються. Кожна сторона повинна бути задоволена якістю того, що вона отримує. Крім ціни та якості, також важливо враховувати інші фактори, такі як терміни договору, умови оплати та гарантії. Усі ці фактори повинні бути такими, щоб сторони були задоволені — про що в ЄС заявляють усі роки нашої незалежності.

Тому що наша країна ніколи не жила в правовому режимі, а жоден президент, уряд не намагались побудувати цей режим. Тому в нас будуть виникати проблеми не тільки з зерновими, а й довірою до нас як до партнерів. Вже зараз МЗС Польщі назвали відносини з Україною «не прийнятними», і озвучили причини.

Отже, час робити висновки й жодне «не на часі» тут не пройде.