Велика трагедія і перемога

Сьогодні в український кінопрокат виходить фільм про одну з найтрагічніших і, водночас, найславетніших сторінок української історії ХХ століття. Історичний екшн «Крути 1918» знятий за реальною історією на залізничній станції Крути взимку 1918 року.

Велика трагедія і перемога

На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків встають проти 4-тисячного добре озброєного війська…

Фільм «Крути» знімався з вересня 2017-го по січень 2018 року. У резиденції колишнього президента-втікача Межигір’ї знімали Францію і ставку генерала Фоша. Основні зйомки велися на вулицях Києва, в Косовому капонірі — Київській фортеці. Станцію Крути знімали на Черкащині, в селі Сигаївка — на самій станції Крути на Чернігівщині наразі зведено меморіал воїнам-крутянам. У Сингаївці залізнична станція, її давня вокзальна будівля (що побудована наприкінці ХІХ століття) майже на 100% відповідають і архітектурі, і епосі часів оборони станції Крути. А місцеві мешканці взяли участь у зйомках фільму в ролі акторів масових сцен.

Бій знімали під Києвом, біля села Підгірці. У зйомках взяло участь понад 150 військовослужбовців Президентської бригади Нацгвардії України. Усі вони вперше були на знімальному майданчику в ролі акторів. Саме завдяки нацгвардійцям українські військові початку ХХ сторіччя у фільмі майже нічим не відрізняються від сучасних вояків — такий самий вишкіл, навички, вміння поводитися зі зброєю.

Також у зйомках взяли участь реконструктори з Києва та Вінниці. Завдяки реконструкторам сцени виглядають точніше, оскільки вони володіють історичним матеріалом, знаються на речах та побуті минулих часів. Реконструктори грали юнкерів, воїнів-офіцерів, козаків загонів Вільного козацтва, які разом зі студентами брали участь у бою біля станції Крути. Всю амуніцію та зброю реконструктори принесли на зйомку самі.

Під час зйомок використали близько 2 тисяч одиниць зброї початку ХХ століття, яка не тільки ефективно виглядала, а й по-справжньому стріляла холостими патронами. Майже вся зброя, в тому числі й унікальні зразки, з колекції Сотника 19 сотні Самооборони Майдану, бійця 2-ї афганської роти 24 ОШБ «Айдар» Володимира Правосуда, позивний «Штурм».

У зйомках фільму були задіяні хлопці, які про захист України знають не з чуток. Завдяки їм ми можемо сьогодні спокійно спати в наших мирних містах та знімати фільми. Вони пройшли Майдан та війну на Донбасі. А сотник 1-ї сотні Самооборони Майдану, нагороджений орденом «Народний герой України» Олександр Абаєв (позивний «Хан») зіграв контрозвідника УНР Набоку.

На станції Крути знімалися сучасні кадри за участю пластунів з Національної скаутської організації «Пласт».

Батальні сцени запеклих боїв між крутянами та більшовиками знімали під час лютих морозів. Позначка термометру сягала температури 17−20 градусів морозу. Тоді актори на 100 відсотків синхронізувались зі своїми героями.

«Крути 1918» — насамперед історичний фільм, а не реконструкція тих подій. І більшість героїв — збірні образи. Але є й історичні персонажі — Симон Петлюра (Дмитро Ступка), Михайло Грушевський (Сергій Дзялик), Аверкій Гончаренко (Олексій Тритенко), Михайло Муравйов (Віталій Салій).

У фільмі є персонаж — кондитер, прототипом якого став кондитер Соломон Бєлєнький — за однією з версій, саме він першим виготовив Київський торт та Київську сухе варення (цукати).

Музику до фільму написав талановитий італійський композитор Marco Morini. А пісні у виконанні Христини Соловій та гуртку «Гайдамаки» стали санундтреком до стрічки.

Напередодні всеукраїнської прем’єри відбулася зустріч творців фільму з представниками ЗМІ. Пропонуємо читачам «СП» уривки з виступів її учасників.

Пилип Іллєнко, Голова Державного агентства України з питань кіно:

«Ми з нетерпінням очікуємо виходу цієї стрічки в широкий прокат. Увага до цього фільму пов’язана, насамперед, з цікавістю його теми. В сьогоднішніх умовах непросто робити історичне кіно. Але це дуже важлива місія, через те, що історія крутянців дуже схожа на ті історії, ті події, які відбуваються сьогодні в нашому житті. Очевидно нам треба пам’ятати про це, постійно повертатися до нашої історії і робити багато висновків.

Хочу, аби ви не сприймали цей фільм як підручник історії. Кіно це не наука, не історична розвідка. У художній стрічці присутні авторські думки, які не обов’язково на 100 відсотків відображають все те, що було задокументовано. Там є політ фантазії. Але все ґрунтується на реальних подіях. Кінематограф повинен формувати міфи в хорошому сенсі цього слова. Сподіваюся, що фільм впорається з цим завданням. А для цього треба, щоб його передивилося якомога більше людей.

Мене часто запитують, чи не запізнилися ми з цим фільмом. Так, запізнилися. Він мав бути знятий ще 1919 року. Але тоді ми втратили державність, а коли відновили незалежність, то втратили кіно. І коли Україна почала відроджувати кінематограф, з’явилася можливість зняти цей фільм. Половину вартості — трохи більше 25 мільйонів гривень, взяла на себе держава. На сьогодні повернути ці кошти через кінопрокат навіть теоретично не можливо. В Україні лише трохи більше 500 кінозалів, відвідуваність одна й з найменших у Європі, а ціни на квитки одні з найнижчих. Та ми й не ставили собі за мету, аби фільм окупився.

Є сподівання, що згодом стрічку можливо покажуть в Італії та Польщі".

Артем Бідненко, Державний секретар Міністерства інформаційної політики України:

«Була проведена надзвичайно важлива робота. Вона потрібна особливо сьогодні, в умовах війни з Росією. Нам необхідно аналізувати і показувати сторінки історії. Закликаю глядачів прийти на фільм, підтримати режисера і акторів. Вірю в майбутнє українського кіно».

Олексій Шапарєв, режисер:

«Для мене було дуже важливо, щоб фільм викликав у глядачів емоції, щоб ми згадали цей урок історії. Хочу, аби ця стрічка допомогла у нашій сьогоднішній боротьбі з ворогом».

Євген Ламах, виконавець ролі Андрія:

«Багатьом цей фільм допоможе дізнатися, що була така сторінка в історії України. А хто добре знає історію, зможе по-новому подивитися на ці події. Найважче було передати почуття тих хлопців, які боролися не на життя, а на смерть».

Надія Коверська, виконавиця ролі Софії.

«Кожен раз, коли я розповідаю про зйомки фільму, то переконуюсь, що багато хто нічого не знає цю історію. Немає однієї чіткої лінії на ці події. Сподіваюсь, що після виходу стрічки на екрани ситуація зміниться.

Дуже пишаюся, що знялася у цьому художньому фільмі. У нас часто запитують, чи складно передавати емоції героїв через 100 років. Думаю, що ми змогли зрозуміти своїх персонажів, адже вони тоді були такими молодими, як і ми зараз. А молодь завжди була і буде рушійною силою всіх змін.

Хочу, щоб люди всіх поколінь пам’ятали нашу історію, а цей урок ніколи не повторився.

Костянтин Коновалов, автор сценарію:

«Тема Крут хвилювала мене давно. Сценарій почав писати десять років тому. Вивчав архіви, читав діаспорну пресу, мемуари учасників тих подій. Але тоді нашу владу не цікавив такий фільм. І лише зараз, коли відбувся Майдан, змінилася інформаційна політика держави, сталася реалізація цього фільму.

Ця дуже важка тема. І працювати над нею було надзвичайно складно. Адже це історія про людей, які ще не відчули повноти життя. Багатьом з героїв не виповнилося і 18 років, а наймолодшому було лише 14. Виникають асоціації з сучасними добровольчими батальйонами на сході України. Сьогоднішні студенти, футбольні фанати пішли захищати свою країну. Тому сьогодні ця історія дуже актуальна.

У крутівців було завдання утримати позиції і вони це зробили. Я б хотів, аби глядачі зрозуміли, що наш фільм — це висвітлення на екрані української перемоги".

Олексій Тритенко, виконавець ролі Аверкія Гончаренко:

«Здається, що під час зйомок фільму ми наблизилися до того відчуття, яке було у хлопців, коли вони сиділи в окопах і чекали битви. Ми не хотіли зайвого пафосу. Для нас було важливо, аби глядач разом з нами почав відчувати цю трагедію, а зрештою і отримати приклад мужності».

Вадим Голуб, голова прес-служби НГУ:

«Пишаємося, що стали частиною відтворення української історії. 150 бійців Національної гвардії України були акторами в масових сценах фільму. Ми переживали всі ті самі емоції, що й захисники Крут у 1918 році. Цей фільм відображення правдивої української історії, яка проводить багато паралелей з 2014 роком. Тоді наші хлопці пішли проти такого самого російського агресора».

Христина Соловей, авторка та виконавиця саундтерку:

«Ми нарешті станемо вільною, свідомою нацією, коли навчимося поважати, пам’ятати, вшановувати своїх героїв. Багато людей не знають ні тільки про битву під Крутами, а й інші знакові події. Про це треба співати, знімати кіно. Хочу, аби ми закохували в українське перш за все якістю і щоб це було зроблено на найвищому рівні».

Едуард ОВЧАРЕНКО