Володимир Тетерук

У комітеті з питань соцполітики Верховної Ради всерйоз обговорюють питання створення комфортних умов проживання і роботи для мігрантів з третіх країн.

Волонтерський рух, самоорганізація населення, вирішення поточних проблем на місцях проявили унікальну здатність українців до самоорганізації.

Російсько-українська війна — найгарячіший і надчутливіший індикатор драматичних світових змін.

У країні війна, але немає військової юстиції. Вона була, але пала жертвою політичної боротьби, коли, в бажанні позбутися одіозного керівника, ліквідували цілу інституцію і нині ніяк не можуть відновити її діяльність.

Ну як в День журналіста не поговорити про те, як ми уявляємо свободу слова та чи уявляємо ми її взагалі, що готові віддати за неї і головне — на що очікуємо від такої «віддачі».

Намагання влади за будь що зберегти віджилу економічну модель з її відкатами й схематозами неодмінно завершиться крахом для держави.

Ворог наступає не лише на зовнішньому, а й на внутрішньому фронті. І цей — останній — ворог не менш небезпечний.

Кожна пострадянська влада завжди намагалася зачистити під себе інформполе й зробити ЗМІ ручними.

Зло завжди повторюватиметься, доки не отримає належного покарання. Те, що влаштувала московська орда в Україні, заслуговує на другий Нюренберг.

Зі звільненням тимчасово окупованих територій дедалі болючіше поставатиме питання їхньої подальшої реінтеграції.

Реінтеграція це не тільки «розпил» коштів на будівництві будинків і доріг як собі це уявляють деякі представники влади.

Війна триває 8 років і може продовжуватися ще дуже довго, якщо ми СУТНІСНО не перестанемо бути такою самою росією, тільки з меншими розмірами і ресурсами.

Неадекватность российской власти еще не означает, что у нее может появиться адекватная альтернатива.

Поки суспільство збирає кошти на відновлення легендарного літака, а правоохоронні органи традиційно витримують паузу, інформація про те, як підставляли «Мрію» під удар починає просочуватись в суспільство.

Кланово-олігархічна система фактично добігає свого кінця. Вона є неефективною як соціально, так і економічно.

Окупація особливо чітко проявила здатність тих чи інших громад діяти в екстремальних умовах, організовувати не лише життєзабезпечення, а й спротив ворогу.

Війна — це визнаний у праві форс-мажор, який є підставою для перегляду або відтермінування правових відносин.

Днями Верховна Рада почала розглядати питання повоєнної відбудови зруйнованих населених пунктів.

З Макронівськими викрутасами перед Путіним щодо «збереження обличчя», як і з іншими подібними пропозиціями закордонних доброхотів, треба закінчувати раз і назавжди.