ПОДАТКИ треба ЗБІЛЬШУВАТИ, але кому і на скільки?

Складові заборгованості:

• державний та гарантований державою зовнішній борг — 4 298,92 млрд грн (71,52% загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 108,37 млрд дол. США;
• державний та гарантований державою внутрішній борг — 1 711,50 млрд грн (28,48%) або 43,14 млрд дол. США.

Беручи до уваги агресивну війну росії проти України є висока вірогідність, що частину цього боргу з нас «спишуть», частину боргу кредитори у різний спосіб самі стягнуть з агресора, частину ми погасимо за рахунок репарацій з росії, а частину, ймовірно, прийдеться повертати за рахунок внутрішніх ресурсів.

Поряд з цим досить гостро стоїть потреба оперативного наповнювання державної скарбниці. Брати в борг в умовах війни ми й далі мусимо, але кожного разу озираючись на зростаючі боргові зобов’язання. За даними того ж Мінфіну - протягом лишень березня 2024 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 86,17 млрд грн.

В цій ситуації значним сприянням нашій країні є багатогранна безповоротна допомога західних країн, але вона часто носить перманентний і все-таки обмежений характер. Окремої великої вдячності заслуговує закордонна різновекторна колосальна гуманітарна допомога. Все разом значно пом’якшує наші втрати через війну і частково закриває великі фінансові «провалля». Поряд з цим ми з особливою обережністю маємо ставитись до «гуманітарки», яку нам надають за рахунок своїх податків чи внесків інші країни чи окремі громади. На жаль ми маємо чисельні скандали навколо цієї теми, тож, хоча і з запізненням, слід запровадити в кожній громаді (мерії) відкриті реєстри всієї отриманої закордонної допомоги та місце її використання.

ВИДАТКИ

Тож як забезпечувати видатки на оборону та на підтримку соціальної інфраструктури та житлово-комунальної сфери тилу?

Відповідь наче очевидна — суттєво скоротити некритичні видатки та збільшити податкові надходження.
Щодо некритичних видатків: ми все ще по-мирному «сіємо» мільярди на капітальні ремонти доріг біля лінії фронту, на будівництво нових станцій метро і знову, і знову на перекладку бруківки та ремонт фасадів…

Є ще одна дивна тема «унормованих відкатів» чи не з кожного бюджетного підряду, які фактично закладаються у вартість бюджетних замовлень — злі язики кажуть про сотні мільярдів щорічних зайвих втрат з держскарбниці.

ЕКОНОМІЯ

Але почати урядовці вирішили не з «чорних дір» бюджету, а з обрізання … Але обрізань не мільйонних зарплат керівників державних корпорацій, не мільйонних виплат всіляким членам наглядових рад державних банків та енергокомпаній, а зі скорочення соціальних виплат.

Так Міністерство соціальної політики намагається просунути свій варіант «економії на соціалці» через законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання базової соціальної допомоги та соціальних стипендій». За оцінками Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) Мінсоцівський проєкт містить зміни до деяких законів України, якими скасовується або обмежується державна допомога, державна цільова підтримка:

• учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них та їх дітям,
• особам з інвалідністю внаслідок війни
• особам, визнаним постраждалими учасниками Революції Гідності, їхнім дітям,
• особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, їхнім дітям,
• дітям, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення,
• дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи.

НАПОВНЕННЯ

Вже давно не є великим секретом, що бюджет мав би кардинально збільшити надходження через наведення державою порядку на митниці, з офшорними оборудками, з «тіньовою» економікою, «конвертними» зарплатами, численними (майже легальними) схеми бізнесу з «оптимізації податків»…

Але ми не бачимо від нардепів чи урядовців конкретних дій і не чуємо хоча б пропозицій по скороченню непріоритетних видатків та розширенню джерел податкових надходжень.

Натомість нам пресингово нав’язують потребу збільшення розмірів податку на додану вартість (ПДВ) на 2%-3% та військового збору з 1,5 до 5%.

Додайте, що урядовці вже як про вирішене говорять про збільшення «інфляційного податку» — підвищення тарифу на електрику в півтора-два рази, що відразу спричинить ланцюгову інфляцію на всі товари та послуги (про це в публікації «Тарифи на електрику — ПРИБУТКИ від ЗБИТКІВ?»)

СПРАВЕДЛИВО?

Політики вперто не хочуть говорити про запровадження прогресивної системи податків на доходи фізичних осіб. Чи справедливо, коли ті, хто не мають достатніх коштів на харчування та утримання сім’ї платять такий же податок з доходів фізосіб (ПДФО) як платять і багатії. Сьогодні держава бере повний ПДФО із зарплат, що рази менше прожиткового мінімуму працюючої особи, вже не кажучи про прожитковий мінімум сім’ї.

Критично важливо повернутися до питання оподаткування наддоходів та розкоші. Напевно буде справедливим, коли під час війни в першу чергу будуть оподатковуватися наддоходи та розкіш. Тільки подивіться на декларації наших нардепів, а також на колосальні статки нових і старих олігархів, на бензинових, агро- й фармацевтичних баронів, які утворилися за 2,5 роки війни…

Негайно слід оподатковувати тих, хто збагачується на війні. Адже вони отримують наддоходи з надважких умов, в яких виживають українці.

Про ПДВ

Податок на додану вартість є найнесправедливішим податком в Україні.

ПДВ за своєю сутністю є податком на надспоживання і був запроваджений в країнах з високим рівнем життя. То чому він так само насаджений у найбіднішій країні, яка є у Європі. Слід акцентувати, що ПДВ фактично платить не бізнес, а кінцевий споживач, купуючи хліб чи ліки або сплачуючи за комуналку, бо в їх ціні закладено весь цей ПДВ.

Ймовірно, слід вже перестати маніпулювати зі «старими неактуальними податками», а треба запроваджувати чесний солідарний збір на оборону, який має під час війни сплачуватися з усіх операцій купівлі та продажу.

КОЛИ?

Підвищення старих податків чи запровадження додаткових має бути лише у третю чергу. Зокрема, лише після системного скорочення некритичних видатків та оподаткування наддоходів та розкоші, максимального виведення з тіні податкових ухилянтів та припинення дискримінації в оподаткуванні легального заробітку в порівнянні з іншими доходами.

То ж що і коли очікувати від Кабміну і Верховної ради?

Відповідно до Бюджетного Кодексу до 1 червня Уряд повинен схвалити Бюджетну декларацію на 2025 та 26−27 роки. та подати її до Верховної Ради України разом із фінансово-економічним обґрунтуванням у триденний строк з дня її схвалення. Фінансово-економічне обґрунтування має містити розрахунки і пояснення до положень і показників, визначених Бюджетною декларацією.