Звернення керівника ДП «НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна до 36-х роковин Чорнобильської катастрофи
І от сьогодні світ знову на межі повторення того жахіття. Або й більшого.
36 років минуло з дня, коли сталася найжахливіша в історії людства техногенна катастрофа. Вона призвела до непоправних екологічних та гуманітарних наслідків планетарного масштабу.
Божевільний кремлівський тиран віддав наказ – і Україна стала першою державою з розвиненою атомною енергетикою, проти якої застосували справжній, неприхований, цинічний ядерний тероризм. Й уже два місяці спинити його не вдається нікому. Ба більше: він набирає обертів.
Чорнобильську АЕС російські війська захопили 24 лютого, Запорізьку АЕС – 4 березня. 16 квітня крилаті ракети пролетіли зовсім по-над Південноукраїнською АЕС, 25 квітня – по-над Хмельницькою, сьогодні - по-над Запорізькою атомною станцією. А ще були обстріли підкритичної ядерної установки «Джерело нейтронів» у Харкові.
Найбільша АЕС Європи – Запорізька – стала ще й першою у світі атомною станцією, яку обстрілювали із танків! Першою, де сотні озброєних військових країни-агресора підривали бойові снаряди. А потім фактично влаштували військову базу – з купою важкої техніки, складами боєприпасів, мінуванням території.
Ніколи та ніде, на жодній атомній станції планети персоналу не доводилося працювати під дулами автоматів! І я щиро вдячний героям – атомникам Запорізької станції, які мужньо витримують увесь цей жах, продовжуючи рятувати світ від нової ядерної катастрофи.
Саме сьогодні, коли людство згадує про ядерну катастрофу 86-го, я закликаю не допустити ядерної катастрофи 22-го року. Бо її масштаби можуть бути як «десять Чорнобилів». А радіація не знає кордонів, не розрізняє національностей, не реагує на статки. Радіація – вбиває! Швидко чи повільно, але вбиває, і легковажити цим ми не можемо.
У 86-му мужність і героїзм ліквідаторів врятували планету від ще більшого поширення радіації. Сьогодні, у 22-му, мужність і героїзм українських військових та атомників рятують світ від поширення ядерного тероризму.
Цю загрозу треба зупинити негайно. А це можливо лише в один спосіб. Звільнивши ЗАЕС. Зупинивши ядерних терористів. Зупинивши війну.
Поки окупанти, згадавши про трагедію Чорнобиля, не сказали «Можем повторить», ми разом з усім світом маємо подбати про «Ніколи знову!»
Слава Україні! Героям слава!
