Якщо НАТО вступить у війну з рф, Україна ризикує перетворитися на Сирію — Олег Саакян

— Назвіть найголовніші підсумки 2022 року

— Воєнна ситуація перегорнула сторінку історії України. 2022 рік став роком смерті радянського союзу. Багато хто вважав, це сталося у 1991 році. Насправді він у напіврозібраному стані проіснував до цього року. Зараз на наших очах знищується пострадянський простір та вмирає радянський союз. А після війни, коли розпочнеться розбудова України, ми побачимо нові парки, які вже не будуть радянськими чи пострадянськими, а також нові школи та лікарні, які не нагадуватимуть радянську архітектуру.

Також в 2022 році ми побачили, що політичні практики, які мають радянське коріння, вмирають.
Другий головний підсумок — падіння геополітичних впливів росії. На наших очах відбувається деімперіалізація рф, яка спалила всі ключові ресурси, які залишалися у спадок. росія в 2022 році показала своє реальне обличчя. Тож Європа відмовляється від енергетичної голки рф, яка була створена ще за радянської доби. Також вмирає агентурна мережа та впливи рф. Наразі всіх російських агентів висилають, а ті, хто залишаються, стають токсичними для західних політиків. Відповідно і тут росія стогнує.

Третій момент — те, що в 2022 році демократія продемонструвала, що вона є більш життєздатною та більш успішною, ніж диктатура. Тим, що Україна вистояла, вона продемонструвала, що демократія здатна протистояти більш сильнішому ворогу. Тому Україна дала новий поштовх світові. Проте ми зайшли в період широкої геополітичної турбулентності. Ми вже знаходимося у Третій світовій війні.

Що до внутрішньої стійкості, то ми побачили неабиякий запас стійкості суспільства. Україна здивувала світ та себе. Виявилося, що приказка про двох українців та трьох гетьманів абсолютно справедлива, але рівно до того моменту, доки не з’являється зовнішня загроза — москалі на наших кордонах. Тобто українці можуть прибрати чвари та об’єднатися навколо головного — взявши відповідальність за власне майбутнє та майбутнє України. Це також було здивуванням для частини українського суспільства.

Також в 2022 році Україна та Європа відкрили для себе один одного. росія була викреслена із загальноєвропейських безпекових планів та з європейського простору. Європа зараз завершується лінією фронта з росією. А Україна була сприйнята, як частина загальноєвропейського простору. До українців віднеслися, як до своїх, відкривши кордони та фінансову допомогу.
Крім того, 2022 рік став роком дорослішання української нації. Ми проходимо власну ініціацію, розбивши рожеві окуляри, починаємо формувати власну призму сприйняття себе і світу. Думаю, що в майбутньому історики назвуть 2022 рік поверненням столиці України в Україну. Не в москві, Брюселі чи Вашингтоні, а саме в Києві відбулася наша власна столиця. Адже ми зрозуміли, що Україна більше, ніж нам, не потрібна в цьому світі нікому. І захищати її як ми, більше ніхто не буде.

— Що очікує Україну в 2023 році?
— Війна залишається і в 2023 році. Проте в 2022 році Україна виборола можливість перемоги. Але це не означає, що росія вже програла і вже розгромлена та остаточно програє у цій війні. Ми створили образ нашої майбутньої перемоги та відкрили двері до неї. А тепер потрібно створити образ і проторувати шлях до російської поразки. Ми маємо переконати світ в тому, що світові необхідна поразка росії. Стосовно російської перемоги, то всім очевидно, що її не відбудеться. Зокрема через те, що світ мобілізувався на підтримку України, розуміючи, що перемога росії буде катастрофою для світу. Тобто поразка України є загрозливою для всіх демократій. А ось поразка росії активізує всі страхи, які були до радянського союзу, плюс додаються нові. Тобто світ не готовий до поразки рф. Тут завдання для нас -продати світові поразку росії.

Також в 2023 році почне відновлюватися політичне протистояння. В умовах війни продовжуються корупційні розслідування журналістів. Також по корупції до влади виникає багато питань. Опозиція нікуди не дівається, проте вона сьогодні не має простору, щоб прямою наводкою бити по владі та займатися відвертим політиканством. Проте український політичний процес якісно виріс. Суспільство слідкує за прийняттям законопроєктів, та готове швидко реагувати. Адже впродовж доби 25 тисяч голосів набирають петиції проти законопроєктів, які не влаштовують українців. Суспільство готове реагувати на загрози правового демократичного майбутнього, навіть з боку влади, під час війни. Це дуже позитивно.

— Чи стане 2023 рік переломним для України стосовно вступу до ЄС та НАТО?

— Переломним став 2022 рік. Він відкрив ці двері, куди ми вставили свою ногу і з точки зору отримання кандидата ЄС і з точки зору вступу до НАТО. А 2023 рік, скоріше за все, не буде нести в собі жодного перелому. Не треба сподіватися, що у 2023 році ми вступимо до ЄС чи в НАТО. Ми вже на фінішній прямій. Тепер питання — вичерпати цей потенціал. А це завдання на роки. Зараз ЄС починає процес трансформації, а ми маємо низку друзів та партнерів в ЄС, які можуть впливати на прийняття рішень. Проте ми можемо бути співтворцями ЄС, в який будемо інтегруватися. Жодна з країн з останніх хвиль до ЄС не мала такої розкоші. Тож ми маємо інтегруватися в ЄС, який має повністю задовольнити наші інтереси. Ми маємо привести туди всі сторони, які ми маємо. Адже багато українців, які тікали від війни, подивилися на європейські держави, очима не туристів, а мешканців. Побачивши проблеми з банками, лікарями, поштовим сервісом, бюрократією та багатьма речами. Тому ми маємо взяти найкраще з ЄС для нас. Тепер знаємо, що слова Тараса Шевченка, це не просто метафора — чужого навчайтесь, але й свого не цурайтеся. Ми тепер знаємо, що є багато чого, що ми можемо привнести до ЄС. Так само і з НАТО. Зараз отримуємо безцінний досвід, який потім маємо конвертувати і в програми навчання і в центри дослідження. Тобто збудувати цілу екосистему, як ми посилимо НАТО, коли до нього вступимо. Ми маємо вийти на той рівень, коли і ЄС і НАТО будуть зацікавлені в Україні. І це завдання для нас на роки вперед.

— Чи вступить НАТО у війну проти рф в 2023 році?

— Скажу контраверсійну річ. Це страшний сон, якщо НАТО вступить у війну з росією на боці України. Тому що тоді це буде інтернаціоналізований конфлікт, в якому ми маємо більше ризиків перетворитися на Сирію, на території якої будуть боротися інші, ніж дійсно шанси на перемогу. Для нас не потрібно, щоб ця війна набирала більше обертів. Для нас важливо, щоб Україну максимально підтримали. Тож завдання на 2023 рік — це переконати світ не в тому, що ми здатні перемогти, а в тому, що ми маємо перемогти та розгромити росію. На сьогодні світ не готовий до поразки росії. Вони розуміють, що українсько- російська війна має закінчитися поразкою росії, але в глобальному протистоянні не хочуть розвалу рф. Адже одразу виникають питання посилення Китаю та контролю за ядерною зброєю, широка дестабілізація і далі по списку. Відповідно можна сісти з калькулятором та подивитися, які катастрофічні наслідки це матиме для світу. Вони до цього не готові, тому в цьому розрізі, ключі від завершення війни знаходяться не в кремлі. Вони знаходяться у колективного Заходу. Саме від нього залежить чи нададуть Україні все, щоб перемогти, чи будуть продовжувати допомагати Україні не програти. Тож не думаю, що в 2023 році НАТО включиться у російсько-українську війну. Воно включиться у випадку, якщо ця війна переросте ширше за географією. Зокрема, якщо буде скоєно напад на країни НАТО. Проте ми маємо перенести війну в глиб росії для того, щоб бити симетрично. Тоді ми зможемо переходити в наступальні операції, а не тільки оборонні, чи контрнаступальні.

— Чи зберігаються ризики, що росія в 2023 році може застосувати ядерну зброю проти України?

— Світ не готовий до застосування росією ядерної зброї. Тому він зараз готує запобіжники. Для світу це був би катастрофічний сценарій. Тому росія зараз має тиск з усіх боків, починаючи з Індії та Китаю та завершуючи США, стосовно неможливості застосування ядерної зброї. Якби він був до цього готовий, то вже б її застосував. Тому на сьогодні рф не готова застосовувати ядерну зброю в цій війні. Чи може виникнути ситуація, в якій рф піде на цей крок? Гіпотетично так, але ризики невеликі. Проте вони зберігатимуться до останнього дня війни. Ця карта завжди є на столі. Але ризики і шанси цього достатньо невисокі.