Що насправді сталося з державою Богдана Хмельницького?
У програмі проаналізуємо суспільно політичні процеси на теренах України XVI ст., які сприяли виникненню в 1578-му році української держави Військо Запорозьке.
Простежимо її розвиток до падіння в 1638-му та нового відродження в 1648-му при Богдані Хмельницькому. Ви також дізнаєтеся про те, чим відрізнялося Військо Запорозьке від промосковського проекту зі схожою назвою, утвореного в листопаді 1663-го, столицею якого пізніше став Батурин. Ну, а ще ви довідаєтеся скільки всього українських держав паралельно існували в Україні XVII -XVIII ст. і чому їх драматична доля має бути застереженням всім політикам, які, лякаючись власного народу, занадто покладаються на зовнішніх партнерів.
Гість програми — незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
Державність Війська Запорізького чомусь визнається лише з 1648 року, але це неправильно. Насправді воно виникло задовго до так званого повстання гетьмана Богдана Хмельницького. Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Військо Запорозьке виникло у 1578 році внаслідок того, що козацтво зазнало гонінь та репресій з боку Речі Посполитої. А гетьман Іван Підкова, який до того брав участь у поході на Молдавське князівство, був заарештований поляками на вимогу турецького султана й згодом страчений. Після цього почали арештовувати учасників того походу по всій країні. Тож у козаків не було іншого виходу, ніж вийти за межі Речі Посполитої, щоб врятуватися. Вони опанували місцевість нижче Запоріжжя і, а ж до Каховки. Все це був Великий луг з островами. Всі ці острови нікому не належали. Козаки оселилися саме там земляцтвами. Тобто це були маленькі республіки на різних островах. Потім їх об’єднали, після чого з’явилася й назва Військо Запорозьке та гетьман Війська Запорозького. Військо Запорозьке до 1638 року існувало здебільшого в межах Великого Луга, де його було засновано. Далі відбувалися війни з Річчю Посполитою. Однак польський воєвода Станислав Конецпольский завдав поразки Війську Запорозькому. Саме це можна вважати втратою державності Війська Запорозького в 1638-му році. А у 1648 році Богдан Хмельницький відновив цю державу. Саме Військо Запорозьке (Держава Богдана Хмельницького) зі столицею в Чигирині проіснувало до 1714 року. І останнім гетьманом його був гетьман Пилип Орлик. У 1714 році у Константинополі османи підписали договір з Річчю Посполитою, яким зрікалися від захисту Війська Запорозького та визнавали територію, яка була закріплена за Україною, приналежною Речі Посполитій. Після чого Пилип Орлик склав свої повноваження та емігрував», — підкреслив дослідник.
Однак за його словами, нам намагалися впихнути таку історію України, яка зводиться до трьох головних точок: «1648 рік, так зване повстання Богдана Хмельницького, потім Переяславська Рада у 1654 році, в результаті якої, Україна начебто возз’єдналася з „братньою“ росією, якої тоді ще не було. А також 1667 рік, коли московія боролася з Річчю Посполитою, але внаслідок українського „зрадництва“ не змогла її побороти, тому їй довелося домовлятися з Варшавою. Після чого в Андрусові у 1667 році поділили Україну на дві частини. Все це якимось незрозумілим чином перетекло в квазідержаву зі столицею в Батурині… Потім це утворення назвали гетьманщиною, потім перенесли цю назву на все Військо Запорозьке (Україну — ред.) зі столицею в Чигирині», — каже дослідник.
Він нагадав, що назва «гетьманщина» утворилася десь через 100 років після остаточного знищення ознак української державності. Тобто її використовували для того, щоб не називати Україну малоросією, як того веліли циркуляри царської цензури.
«В маніфесті Катерини ІІ щодо знищення Запорізької Січі від 3 серпня 1775 року зазначено, що ця січ є кримінальною. В кінці маніфесту зазначено, що імені запорізьких козаків треба піддати забуттю. Тобто було заборонено згадувати про Військо Запорізьке. Однак зараз від назви „Гетьманщина“ треба відмовлятися, бо це тяжкий наслідок нашого імперського рабства», — підкреслює дослідник.
