Чигирин і Батурин: дві столиці як дві протилежні цивілізаційні ідеї України
Якщо дивитися на історію України як на боротьбу за створення власної держави, то чітко простежується зіткнення двох протилежних начал.
Умовно їх можна назвати республіканським і монархічним або прозахідним і відповідно промосковським. Навіть сучасні політичні уподобання українців сходу чи заходу країни говорять про те, що ми ще остаточно не визначилися з вектором свого цивілізаційного розвитку й перебуваємо в його пошуку. Сьогодні, як і майже 400 років тому, московія веде проти нас війну, щоб знову знищити наші прагнення до побудови власної цивілізації і нав'язати свою азійсько-феодальну модель колоніального існування і тому нам для виживання й розвитку треба точно обирати зовсім іншу модель, яка унеможливить виникнення тих чи інших спокус знову булькнути в москво-феодальне болото.
У програмі розглянемо історію розколу та розкольників України, які зраджували буржуазно- демократичні завоювання української революції та лягали під москву. Дамо відповідь на питання: чому і як знищували гетьманську столицю Чигирин і утворювали Батурин? Ми також подивимось на Чигирин і Батурин як на столиці різних за цивілізаційним спрямуванням держав, щоб краще зрозуміти витоки сьогоднішніх проблем України і знайти шляхи їх вирішення.
Гість програми — незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
Визнаватибільшість батуринських"гетьманів" справжніми гетьманами — це те саме, що стати на бік москви. Батурин коректніше було б називати не гетьманською столицею, а ставкою промосковського уряду. Про це в коментарі заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Я не став би називати Батурин столицею, бо його справжня роль та суть не відповідає столиці тих часів. Батурин коректніше було б називати ставкою промосковського уряду. Хоча цей уряд не міг похвалитися незалежністю. Він стояв по стойці „струнко“ перед москвою, яка пафосно величала голів своїх урядів — гетьманами, було навмисно зроблено, щоб підірвати цінність цього титулу. Адже був титул „Гетьман Війська Запорозького“ і називаючи ще когось гетьманами вони цей титул фактично нівелювали. Це так само, як нині сказати, що столиця України — Донецьк чи Луганськ, а ватажки місцевих колаборантів — „президенти України“. Натомість справжні гетьмани Війська Запорозького, які перебували у Чигирині, не визнавали другого гетьманства. Адже визнання Батуринського гетьманства, те саме, що стати на бік москви. Ми ж, замість того, щоб стоять на боці Війська Запорозького, яке в Чигирині мало справжню державну столицю, стаємо на бік москви. Адже Батурин був ставкою промосковського уряду. Тобто тієї частини Війська Запорозького, яка полізла під москву», — зазначає дослідник.
На його думку, колаборанти в рамках Війська Запорозького за допомогою москви хотіли здобути владу, щоб усунути гетьмана, який їх не влаштовував, адже вони хотіли промосковського гетьмана.
«Однак потім вони побачили, що не мають достатнього політичного впливу, щоб привести свого претендента до влади у всьому Війську Запорозькому, тому вони вирішили хоча б зробити це на частині території держави. Таким чином з’явився сепаратизм. Тобто московія хоче взяти все, а коли це не вдається, то вона відриває шматочками, а потім це використовує проти решти України, як в 2014 році», — резюмує дослідник.
