Вікова війна з ордою: 105 років тому війська УНР почали бойові дії зі Збройними Силами Півдня росії
Кожне історичне збройне протистояння має завжди бути детально проаналізоване й досліджене.
Надто коли йдеться про війну з московитами. Це неоціненні знання не лише для нашого виживання, а й для подальшого безпечного розвитку. Сумна доля Української Народної Республіки дає нам багато уроків, які мають бути засвоєні навіки, щоб зло, випестуване на московитських болотах, не могло домінувати над Україною.
Про історичні уроки війни УНР з так званими денікінцями говоримо з незалежним дослідником історії України Сергієм Коваленком
Для УНР головним ворогом була москва, як біла, так і червона, а 1919 рік був кризовим для Української Народної Республіки. Адже армія УНР під кінець року опинилася у так званому трикутнику смерті. Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«31 серпня 1919 року, трохи пізніше за армію УНР, до Києва увійшли денікінські війська. Тобто війська Збройних Сил Півдня росії. На Хрещатику готувався парад армії УНР, яка увійшла до Києва на день раніше. Однак прийшли денікінці та вчепили триколор в центрі міста на Хрещатику. Після чого Федір Бужко із Чорних Запорожців наказав своїм козакам цей прапор зкинути. Частина киян стала на бік Білої гвардії, а частина на бік УНР. У місті почалося протистояння», — каже дослідник.
За його словами, під час перемовин сторін, на Печерську, де завжди було гніздо московщини, від денікінців пролунала заява, що ніякого УНР не визнають, адже це «злочинці та зрадники», оскільки УНР утворилася на уламках імперії. Мало того, ще і з німцями увійшли у договірні стосунки. Також пролунала заява, що Київ — «мать городов русских» і що українським він ніколи не буде.
«Таким чином московити-денікінці почали виконувати сценарій розколу. Насамперед нейтралізувавши Українську Галицьку Армію: московити сказали командуванню цієї армії, що допоможуть їй у війні проти Польщі. Адже у галичан основним ворогом були поляки, з якими тимчасово замирилися, щоб не воювати на два фронти. А для УНР головним ворогом була москва, як біла, так і червона. В результаті командувач української галицько- волинської армії наказав третьому корпусу відійти від Києва на 50 км, і місто опинилося у руках війська Збройних Сил Півдня росії. У деніківців була дуже сильна ненависть до всього українського, тому вони продовжувати повномасштабну війну проти УНР», — каже історик.
