Олексій Якименко

У 2004 — мирний, 2013−14 — караючий, 2019 — висміюючий.

Суспільство може розвиватись лише на процесах «підтягування» до своїх еліт

РЕВОЛЮЦІЯ ДЛЯ МЕНЕ — ЦЕ НАСАМПЕРЕД ЗМІНА СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН!

Ви згодні з тим, що нам треба змінити систему? Але ж для цього необхідно прибрати весь правлячий клас, який стоїть на її сторожі. Чи можна це здійснити шляхом представницької демократії — відповідь для більшості очевидна — НІ (для цього варто лише подивитися на першу десятку кандидатів у Президенти)

Чи може бути Арсен Аваков і керівники інших силових структур рівно віддалені від команд основних фаворитів виборів? Чи готові силовики «розкрити» плани і назвати прізвища замовників і виконавців організації мережі масштабної скупки голосів виборців? Як будуть реагувати силовики під час «непередбачуваних» сценаріїв (ескалація ситуації на сході; акції громадської непокори; нелегітимність виборів; невизнання виборів однією зі сторін)?

Процес Нового Суспільного Договору прискорився і напрацьований документ вже підписаний з одним із учасників процесу — олігархом і кандидатом в Президенти Юлією Тимошенко.

Нам важливо зберегти, остаточно не вихолостити наших лицарів ідеального у війні з дріб’язковими проблемами сьогодення; не перетворити їх на таких собі комічних «донкіхотів-воїнів» з вітряками в професійно зрежисованих передвиборних «дискусіях».

Все більше людей розуміють, що держава, це лише одна із інституцій, яка є складовою нашого життя. Досить важливою, але не материнською і ні в якому випадку не тією, що повинна формувати найважливіше — суспільні відносини.

Вибачайте, що у Страсну п’ятницю, але коли як не сьогодні згадати про страждання і смерть Героїв Небесної Сотні і Нашу Революцію у прагненні до Гідності, Свободи і Справедливості!

Як сталося так, що ми просто змушені випрошувати в чиновників зробити для нас те, для чого ми їх власне й обрали? І чому ми й досі не хочемо змінити існуючий ганебний стан справ у відношеннях між владою й громадою?

Перш ніж направляти когось у владу, маємо вирішити три питання.

Виступ Голови політичної партії Патріот Миколи Голомши на мітингу з підтримки Валентина Наливайченка.

Виступ Валентина Наливайченка на мітингу біля СБУ.

Акція біля СБУ на підтримку Валентина Наливайченка. 21 вересня 2017р.

Коментар Олексія Якименко стосовно початку підготовки та запропонованого формату ІІІ Форуму Громадянського Суспільства України.

Піднятись над писаним законом і поглянути на ситуацію з призми Божественних та Природних законів, під кутом Етики і Моралі, Добра і Зла.

У відгуках на мою попередню публікацію (Про передумови нового суспільного договору) було поставлено багато риторичних питань. Риторичних — бо свої варіанти відповідей автори здебільшого не пропонували, а значить — поле для обговорення й дискусій ще доволі чисте.

З телеекранів та інших ЗМІ гігабайти інформації про шкідливість блокади не лише для економіки України, а й майбутнього існування нашої держави.

Почну з простого — визначення результативності національної економіки. Одним з основних показників тут є ефективність праці. Тобто, скільки матеріальних і нематеріальних благ виробляє один працюючий на рік. Скажімо, перед розвалом СРСР цей показник становив 20 тисяч доларів (на Заході, відповідно, 60 тисяч), а нині, після 25-ти років «ринкових реформ» у нас цей показник зменшився в 5 (!) разів і не дотягує навіть до 4-х тисяч.

НОВИЙ СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР — не плутати зі змінами до Конституції, бо остання є юридичним закріпленням того чи іншого суспільного договору (суспільних взаємовідносин). А якщо такого не відбулося, то й закріплювати нема чого, хоч скільки ту бідну Конституцію не змінюй.