Представницька демократія показує в Україні погані результати. Українці вірять красивим гаслам та спокусливим обіцянкам. Але варто політикам отримати високі крісла, як громадяни відчувають різницю між їх діями та програми. Як правило, обіцянки не йдуть далі пафосних перевиборчих роликів та плакатів. Але можливо вже досі розчарувань?! Чи не варто звернутися до інструментів прямої демократії?

Президентська кампанія 2019 уже встигла встановити рекорд. У Центральній виборчій комісії зареєструвалися 39 кандидатів. Це найбільша за всю історію України кількість бажаючих позмагатися за булаву голови держави. Вибори відбудуться вже у цю неділю, але чимало українців ще не знають за кого голосувати.

У широкий кінопрокат вийшов український фільм-мюзикл Олени Дем’яненко «Гуцулка Ксеня». Події стрічки відбуваються на Західній Україні 1939 року.

П’яті роковини вшанування пам’яті Сашка Білого

На Камерній сцені ім. Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка відбулася прем’єра вистави «Сторонні серед нас», за п’єсою канадського письменника Аарона Бушковськи. Про роботу над новою виставою наша розмова з режисером-постановником, заслуженим діячем мистецтв України Петром Ільченком.

Ви згодні з тим, що нам треба змінити систему? Але ж для цього необхідно прибрати весь правлячий клас, який стоїть на її сторожі. Чи можна це здійснити шляхом представницької демократії — відповідь для більшості очевидна — НІ (для цього варто лише подивитися на першу десятку кандидатів у Президенти)

21.03.2019 відбулися Установчі збори громадської ради при Адміністрації Держспецзв’язку.

Трансляція Digital Transformation Forum 2019.

Тільки тоді перед цією молодою людиною відкриються перспективи в державі під назвою Україна. В іншому випадку, без знання української мови, вона виявиться непридатною для державної служби. Крім того, навіть, маючи здобутий фах, такий громадянин зіткнеться з перешкодами на шляху до його вдосконалення. Оскільки різноманітні курси з підвищення кваліфікації, а також наукова діяльність, передбачають вільне володіння українською.

Загальна культурна політика повинна пояснити, що ми робимо і наскільки швидко. Будь-які мовні закони, що виходять по за її межі, приречені на недієвість та невиконання. Відповідно, будь-які непогані ідеї, через свою окремішність не матимуть особливого значення. Причина — відсутність за ними системної культурної політики. Її напрацювання і обговорення в суспільстві є першим кроком до вирішення мовного питання. Наголошую: першим, а не останнім.

Все частіше художники з інших країн присвячують свої живописні полотна Україні. Нещодавно митець з Болгарії Івана Стоянов у Музеї гетьманства представив експозицію, присвячену Івану Мазепі.

Після публікації статті «Курйоз з тіарою скіфського царя Сайтоферна» та «Викриття фальшивомонетника», ми з великим задоволенням побачили, що ця тема зацікавила читачів. Тому, у мене, як автора попередніх публікацій, з’явилась можливість поспілкуватись з корифеєм промислу виготовлення сучасних підробок, новоутворень та копій, експерту з мистецтвознавства (з понятих причин він просив його прізвища не називати). Результати мого спілкування ми вам і пропонуємо.

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе нещодавно відкрили виставку білоруської художниці Надзеї Пашкевіч «Фарба і слово». На створення живописних полотет мисткиню надихнули твори видатних слов’янських поетів.

Чи можливо змінити військових пенсіонерів? Мабуть, вже ні. Ми мусимо з ними жити, але позбавляти їх пенсій та пільг не можемо. До того ж це було б неправильно. На приклад, Польща пішла іншим шляхом. Пенсії військових, які несли службу за часів соціалізму значно менші ніж у тих, хто до соціалістичної армії не мав жодного відношення. Звісно, самі військові пенсіонери вважають це несправедливим. Утім, таке рішення ухвалив польський уряд і парламент. І воно було виконане.

Нам було дуже приємно прочитати захоплюючі відгуки щодо роботи французьких спеціальних служб при проведенні операції «Farewell». Тому, с задоволенням, наведемо приклад роботи Міністерства внутрішніх справ (МВС) Франції щодо викриття фальшивомонетників.

Ми ж не можемо взяти їх і, умовно кажучи, розстріляти, або посадити на потяг і вивезти в Росію. Їх необхідно перевиховувати. І досягти успіху у цій нелегкій праці можна тільки за умови наявності сприятливого середовища, де ці ватники живуть. На мою думку, психологія таких людей — наслідок препаскудної інформаційної політики України.

У десятому числі «СП» ми писали про прем’єру рок-опери «Біла ворона» в Київському національному академічному театрі оперети. Виконавиця ролі Жанни д’Арк — заслужена артистка України Тамара Ходакова. Сьогодні пані Тамара — гість «СП».

Ця історія зі скіфським золотом, підштовхнула нас навести приклад цікавої історичної події, що відбулась майже 120 років тому. Втім, ми хотіли би у рубриці «Погляд з минулого», ще раз «подивитись у минуле», щоб громадськість зрозуміла рівень афер, які можна провернути не тільки із скіфським золотом

Ну навіщо відпочиваючим у санаторії зайві приводи для нервування? Але на жаль, так думали не всі. На приклад, наш сусід за столом у їдальні. Він — міцний чолов’яга, на вигляд, 54 — 58 років. Афганець і полковник запасу.

На честь весняної краси, сонячного пробудження природи народна артистка України, солістка Національний філармонії Ольга Чубарева запросила до Колонної зали ім. Миколи Лисенка на свій великий концерт, що відбувся в рамках масштабного міжнародного проекту «LADY OPERA».