Закулісся

Діяльність АНБ регламентована відповідним законодавством. Дозвіл на здійснення прослуховування мережі зв’язку агентству дозволяє так званий «Акт щодо нагляду за зовнішньою розвідкою» та декілька інших документів.

АНБ США може прослуховувати міжнародні телефонні мережі та телефонний зв’язок у середині країни зацікавленості, повідомлення, що надходять у столицю держави із закордонних посольств і навпаки, повідомлення з інших країн, що стосуються країни, яка є ціллю та радіозв’язок цієї країни.

Як відомо у США діяла, а можливо і діє таємна програма «PRISM», завдяки якій АНБ збирає дані щодо користувачів інтернету та клієнтів операторів мобільного зв’язку, завдяки системи тотального американського інтернет — слідкування «XKeyscore», яка, скоріше за усе, розміщується у приміщенні посольських та консульських установ США у країнах ЕС…

Викриття «щурів» трапляється і завдяки попиту та фаховості практичних працівників. Приклад у нашому сюжеті…

Колишній аналітик Агентства національної безпеки (АНБ), який проробив у цій організації 14 років та продав радянській розвідці виключно глобальну інформацію щодо діяльності цієї головної американської служби електронного шпигунства… Ось як це було…

«Виявлення» тунелю, за легендою, було здійснено майстерно, бо ЦРУ і СІС нічого не запідозрили, і лише у 1961 році, після провалу агенту «Гомера», СІС та ЦРУ зрозуміли, що радянська розвідка була детально ознайомлена щодо цією операцією…

Підключившись до кабелю зв’язку, американські, англійські та західнонімецькі розвідки отримали «золоту жилу» — можливість прослуховувати вхідні та вихідні повідомлення від радянської військової комендатури, перемовини поміж радянськими та східнонімецькими державними особами та багато іншого… Повідомлень, що перехоплювалось, було надто багато…

«Золотою жилою», як джерелом інформації, користувались не тільки при прослуховуванні підводних кабельних мереж зв’язку, а і підземних кабельних мереж зв’язку, про що свідчить операція «Берлінський тунель».

«Золота жила», як джерело важливої інформації, вимагала постійного модернізування як підводних човнів, так і пристроїв, що прослуховували… В решті решт і була утворена міні субмарина «NR — 1» (попередник відомого «Лошарика»), яка, крім розміщення пристроїв прослуховування, ще мала і інше обладнання та виконувала розвідувально — диверсійні завдання…

Командування ВМС США дійсно оцінювало отримання інформації від «золотої жили», тобто прослуховування підводних кабельних мереж зв’язку. Тому, не зважаючи на великі ризики, було прийнято рішення продовжити розвідувальну операцію, але тепер вже у Баренцовому морі, де існувало дуже міцне угруповання стратегічних ядерних сил морського базування …

Ідею прослуховування підводних кабельних мереж зв’язку американці, можливо, запозичили у німецьких підводників, які ще у часи ІІ Світової війни, успішно проводили заходи щодо прослуховування трансатлантичних кабелів. Після утворення АНБ США, з’явилися можливості та виникла потреба у здійснені таємних операцій, з застосуванням підводних човнів у здійсненні розвідувальних дій поблизу узбережжя СРСР.

ЗМІ США достатньо незалежні, тому можуть вільно знайомити свого читача та глядача з усіма подіями, що відбуваються, а особливо з такими резонансними, як викриття зрадників… Втім, як з’ясувалося, на них теж спробують тиснути…