Чи вірним шляхом йдемо «товариші»?

Подібні норми як «16 січня» існують у законодавстві держави агресора — Російській Федерації.

Таким чином стає зрозумілим, що насправді планував повалений у 2014 році злочинний режим — шлях до РФ, де порушуються та обмежують права та свободи людини й громадянина, де не гарантують право на свободу вираження поглядів; свободу мирних зібрань і об’єднань; де існує дискримінація, де порушуються фундаментальні принципи демократії, де аналіз та критика дій органів державної влади забороняється, де немає захисту від ризику зловживання й свавілля можновладців, де обмежується діяльність ЗМІ та доступу до інтернет-ресурсів.

З часу, коли відмінили закони, прийняті 16 січня 2014 року, визнані як диктаторські, пройшло три роки. Було доведено, що прийняті норми суперечать усім обов’язковим до виконання міжнародним конвенціям та десяткам резолюцій і рекомендацій, які, хоч і не мають обов’язкового характеру, але є узагальненням належної практики та принципів, що виражені у висновках представників держав-членів міжнародних організації. Їх недотримання обов’язково мало б як мінімум політичні наслідки для держави і стало б додатковим аргументом для введення санкцій проти України.

При цьому аналіз показав, що такі та подібні норми як «16 січня» існують у законодавстві держави агресора — Російській Федерації. Таким чином стає зрозумілим, що насправді планував повалений у 2014 році злочинний режим — шлях до РФ, де порушуються та обмежують права та свободи людини й громадянина, де не гарантують право на свободу вираження поглядів; свободу мирних зібрань і об’єднань; де існує дискримінація, де порушуються фундаментальні принципи демократії, де аналіз та критика дій органів державної влади забороняється, де немає захисту від ризику зловживання й свавілля можновладців, де обмежується діяльність ЗМІ та доступу до інтернет-ресурсів.

Революція Гідності дала надію на те, що все зміниться на краще і наш шлях буде прокладений в іншій бік — на досягнення Європейських цивілізованих цінностей.

Прикро, але читаючи сьогоднішні законопроекти, що зареєстровані в українському парламенті, виникає запитання: нам що, знову нав’язують диктаторські новації, але маленькими порціями? маскуючи їх в різних проектах? Що, знову зламався «навігатор» і ми продовжуємо крокувати в бік Росії?

Аналіз законодавчих ініціатив з проблематикою «16 січня!» розкриває сутність новацій, показує російській вектор їх спрямованості.

Головними орієнтирами українських суб’єктів законодавчої ініціативи напевно стали:

— російський Федеральний закон № 398-ФЗ від 28 грудня 2013 року (закон Лугового) «Про внесення змін до Федерального закону» Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації"" (набрав чинності 1 лютого 2014 року), який дозволяє «Роскомнадзор» за розпорядженням Генпрокуратури Р Ф здійснювати негайне блокування без рішення суду інтернет-сайтів;

— два федеральних закони № 374-ФЗ та № 375-ФЗ, прийняті в Росії в липні 2016 року (у ЗМІ та громадських дискусіях закони стали називати ім’ям одного з його авторів — Ірини Ярової).

Поправки, внесені цим набором доповнень Ярової, можна умовно розділити на наступні частини:

— розширення повноважень правоохоронних органів (підвищення терміну по ряду кримінальних статей, позасудовий дозвіл слідчим отримувати інформацію з електронного листування, і введення кримінальної відповідальності за неінформування);

— нові вимоги до операторів зв’язку і інтернет-проектам (дають Уряду Р Ф повноваження зобов’язати операторів зв’язку зберігати записи телефонних розмов, SMS та інтернет-трафік користувачів терміном від 6 місяців до 3 років, встановлює заборону на використання несертифікованих засобів кодування (шифрування),);

— нові вимоги до перевізників-експедиторів і до операторів поштового зв’язку;

— посилення регулювання релігійно-місіонерської діяльності (заборона проводити проповіді і вести місіонерську діяльність в квартирах і житлових будинках).

Навіть російські правозахисники вважають, що закони Лугового та Ярової є інструментом Інтернет-цензури в Росії, а Рада з прав людини при президенті РФ заявила, що даний закон серйозно обмежує конституційні права і свободи громадян.

Але ж чомусь українські суб’єкти законодавчої ініціативи не хочуть цього бачити і продовжують «вивчати питання».

Приклади за посиланнями:

https://www.nau.inet.ua/law/224-schodo-doopracyuvannya-zakonoproektu-2133a.html

https://www.nau.inet.ua/nau/223-schodo-proektu-zakonu-ukrayini-reyestr6079-vd-13 022 017.html

Далі буде…